Жінки (фільм, 1966)

«Жінки» (рос. «Женщины») — радянська мелодрама 1966 року з трьох новел за однойменним оповіданням Ірини Велембовської. Один з лідерів радянського кінопрокату 1966 року — 36,6 млн чоловік (6-е місце).

Жінки
рос. Женщины
Жанр мелодрама
Режисер Павло Любимов
Сценарист Ірина Велембовська
Будимир Метальников
У головних
ролях
Ніна Сазонова
Інна Макарова
Галина Яцкіна
Оператор Василь Дульцев
Марк Осеп'ян
Композитор Ян Френкель
Художник Арсеній Клопотовський
Кінокомпанія Кіностудія ім. М. Горького
Тривалість 106 хв.
Мова російська
Країна  СРСР
Рік 1966
IMDb ID 0166408

Сюжет

Про три покоління жінок — працівниць меблевої фабрики, про їхню любов, про радощі і печалі розповідає цей фільм.

Дуся Кузіна приїжджає на початку п'ятдесятих з села в місто, випадково знайомиться з робітницею меблевої фабрики Катериною Тимофіївною Бєдновою — вдовою з сином, яка селить її у себе і допомагає влаштуватися працювати на фабрику. Через деякий час Євдокія починає зустрічатися з відомим всій фабриці Юрієм. Їхні стосунки закінчуються невдалим абортом, і Євдокія дізнається, що дітей у неї вже не буде.

Через кілька років дівчина Аля (Алевтина) Ягодкіна з Дусіного села хоче виїхати з Віктором — міським хлопцем, який приїхав в село у відрядження. Мати вмовляє дочку і Віктора спочатку оформити свої відносини. Віктор погоджується, але з'являється тільки через два місяці. Алевтина проганяє його і зізнається матері в тому, що вагітна. Приблизно через рік після народження сина мати Алевтини просить приїхавшу у відпустку Євдокію влаштувати її доньку на ту ж фабрику, тому що майбутнього в селі у матері-одиначки немає. Алевтина їде з Євдокією в місто, а сина залишає з матір'ю.

Катерина Тимофіївна, яка вже керує фабричним профспілковим комітетом, випадково дізнається, що Євдокія тримає Алевтину в ученицах довше, ніж передбачалося і до того ж бере з неї плату за житло. Катерина Тимофіївна починає опікати Алевтину, запрошує її до себе додому на зустріч Нового року і знайомить зі своїм сином-студентом Євгеном. Вони починають зустрічатися, але Аля не повідомляє Євгену про те, що у неї є дитина. Мати проти відносин єдиного сина з матір'ю-одиначкою, і розповідає синові про дитину Алевтини. Але Євген не збирається відмовлятися від Алі. Скориставшись від'їздом сина на практику, Катерина Тимофіївна затіває сувору розмову з Алевтиною. Та йде з фабрики і повертається в село. Євдокія викриває Катерину Тимофіївну — любляча, але справедлива мати розуміє, що вчинила неправильно. Вона їде в село, біля криниці зустрічає жінку похилого віку з хлопчиком і здогадується, що це мати Алевтини і її син.

У ролях

Знімальна група

  • Автори сценарію  Ірина Велембовська і Будимир Метальников
  • Режисер  Павло Любимов
  • Оператор-постановник Василь Дульцев, Марк Осеп'ян
  • Композитор  Ян Френкель
  • Автори віршів  Костянтин Ваншенкін, Михайло Танич
  • Художник-постановник  Арсеній Клопотовський
  • Декорації — А. Іващенко
  • Звукорежисер — Леонард Бухов
  • Монтаж — К. Малинська
  • Костюми — К. Русанова
  • Директор — Володимир Макаров

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.