Жіночий ветеранський рух

«Жіночий ветеранський рух» українська громадська організація, яка об'єднує ветеранок російсько-української війни, діючих військовослужбовиць, волонтерок. Створена для збільшення можливостей реалізації себе в суспільстві та діє для:

  • адвокації та захисту прав ветеранок та діючих військовослужбовиць;
  • впровадження рівних прав і можливостей через законотворення та адвокацію професійного та престижного сектору безпеки.
Громадська організація
(ГО «Жіночий ветеранський рух»)
Дата заснування 2019
Тип громадський рух
Голова Арехта Андріана
Офіційний сайт uwvm.org.ua

Центральний офіс розташований у місті Києві. Перший регіональний осередок створено у місті Львові.

Створення

Злет ЖВР у Пухівці (Ірпінь)
Злет ЖВР в Краматорську Весна 2019

Рух почав зароджуватися з літа 2018 року. Наприкінці липня відбувся перший Установчий з'їзд "Злет ветеранок" в місті Ірпені. Протягом трьох днів учасниці заходу обговорювали концепцію й цілі Жіночого ветеранського руху, проблеми, з якими стикаються під час служби та по поверненню з фронту. Результатом установчої зустрічі стало утворення ініціативної групи, яка почала працювати над створенням громадської організації[1].

Всього до жовтня 2019 року було проведено вісім таких Установчих з'їздів. І вже 30 жовтня 2019 Громадська організація "Жіночий ветеранський рух" була офіційно зареєстрована[2]. До координаційної ради Руху входять: Андріана Арехта, Дем'яник Людмила Василівна, Приймак Катерина Андріївна, Клемпоуз Галина Ігорівна, Кіріллова Юлія Сергіївна, Кромбет Ляна Ігорівна, Корнієнко Катерина Сергіївна.

Засновниками організації значаться Арехта Андріана Іванівна, Берлінська Марія Сергіївна, Приймак Катерина Андріївна. [3]

За даними учасниць Руху, вони визначили для себе таку мету: "передати Україну нащадкам у кращому стані, ніж ми її успадкували".

Діяльність Руху

Шостий "Злет" Жіночого ветеранського руху. Травень 2019

Установчі з'їзди «Злети ветеранок»

Створенню руху передувала інформаційна, правозахисна, громадянська кампанія Невидимий Батальйон, що розпочалася з 2015 року. В численних інтерв'ю ветеранки розповідають про етапи та досягнення кампанії Невидимий Батальйон [4] в рамках якої було створено Жіночий ветеранський рух.[5]

Проблеми жінок ветеранок також були окреслені у виступах ветеранок Російсько-української війни (з 2014) Катерини Приймак та Берлінська Марія Сергіївна на TED (конференція) в Києві. [6][7]

З 2018 року протягом більш ніж двох років було проведено вісім офлайнових «Злетів» в різних куточках України: м. Київ та Київська область (м. Ірпінь, с. Пухівка)[8] [9] [10], м. Львів, м. Краматорськ [11], м. Дніпро, м. Івано-Франківськ [12] та м. Одеса. Під час другого Злету відбулося формування засадничих принципів структури організації, зокрема було закладено горизонтальну структуру управління: [13]

Жіночий ветеранський рух – це кожна з вас. Він не належить нікому особисто, він належить всім. Рішення приймаються з важливих питань колегіально.

В 2020 році в зв'язку з карантинними обмеженнями довелося змінити формат і 17-18 липня було проведено перший «КіберЗлет» [14]. Голова Руху Андріана Арехта так його прокоментувала:

Вшанування пам'яті загиблих

Висадка Алеї пам'яті у Краматорську. Весна 2019

В 2019 році на одному з установчих з'їздів в місті Краматорську учасниці Руху започаткували практику вшанування пам'яті жінок, які загинули на Сході України в російско-українській війні висадкою Алей пам'яті [11]. Подібні Алеї також з'явилися у Києві [15] [16], Львові[17], Черкасах[18] та Житомирі[19]. В пам'ять про захисниць Батьківщини висаджують декоративні яблуньки Недзведського, встановлюють пам'ятні таблички з іменами загиблих та написом «Мамо не плач, я розквітну весною». Про сам проєкт одна із співзасновниць громадської організації Юлія Кіріллова розповіла наступне:

В пам'ять про загиблих було також створено п'ять серій документальних роликів спільно з Українським інститутом національної пам'яті [20] [21] [22]. Керівниця проєкту та учасниця Жіночого ветеранського руху, Катерина Приймак пояснює:

Вирішили не просто пригадати, якими були наші загиблі посестри, але й спробувати пояснити глядачу, чому та як вони зробили такий вибір – піти захищати свій народ. Пояснити з позиції жінки, яка пішла на війну.

Прогнозується, що ці п'ять серій, це лише початок. І в 2021 році очікує на вихід другий сезон. В першому ж сезоні початок був покладений з історії Ярослави Никоненко [23]. А також увійшли історії: Хоружої Наталії [24], Галицької Сабіни [25], Яни Червоної [26] та Шевченко Ірини [27].

Примітки

  1. “Зліт посестер” під Києвом: як зароджується жіноча ветеранська організація
  2. ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЖІНОЧИЙ ВЕТЕРАНСЬКИЙ РУХ"
  3. ГО "ЖВР" Україна, 01021, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 30/1, офіс 319 Арехта Андріана Іванівна. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 25 серпня 2021.
  4. Невидимий Батальйон. Вікіпедія (укр.). 22 липня 2020. Процитовано 25 серпня 2021.
  5. Жінки-ветеранки в Україні посилюють свій рух на тлі пандемії COVID-19 | Організація Об'єднаних Націй в Україні. ukraine.un.org (укр.). Процитовано 25 серпня 2021.
  6. Жіночий ветеранський рух Катерина Приймак на TEDxKSE (uk-UA). Процитовано 25 серпня 2021.
  7. Невидимий Батальйон – жінки на війні | Марія Берлінська | TEDxKyiv (uk-UA). Процитовано 25 серпня 2021.
  8. https://novynarnia.com/2018/07/31/zlit-posester-pid-kiyevom-yak-zarodzhuyetsya-zhinocha-veteranska-organizatsiya/
  9. Максименко, Олена (10 грудня 2018). Дуже сильні. Як в Україні зароджується жіночий ветеранський рух. Лівий берег. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
  10. https://savelife.in.ua/sylnishi-za-zalizo/
  11. http://vp.donetsk.ua/gorod-region/gorod/73359-v-kramatorske-vysadili-alleyu-yablon-v-chest-pogibshikh-devushek-zashchitnits-ukrainy
  12. https://firtka.if.ua/blog/view/u-frankivsku-vidbudetsia-somii-zlet-zhinochogo-veteranskogo-rukhu
  13. Дуже сильні. Як в Україні зароджується жіночий ветеранський рух. LB.ua. Процитовано 25 серпня 2021.
  14. http://nova.net.ua/kiberzlet-veteranok-uchasnytsi-zhinochoho-veteranskoho-rukhu-vcherhove-zustrilysia-zadlia-vyrishennia-spilnykh-problem/
  15. https://www.kmu.gov.ua/news/ministr-oksana-kolyada-zaklikala-razom-vshanuvati-pamyat-zhinok-yaki-zaginuli-za-svobodu-ta-nezalezhnist-ukrayini
  16. https://mtot.gov.ua/aleju-pamjati-zagiblih-jinok-za-svobodu-ta-nezalejnist-ukraiini-visadili-v-stolici
  17. https://www.centralpark.lviv.ua/news/u-parku-zyavilasya-aleya-pamyati-zagiblix-voyachok-foto-video.html
  18. Сьогодні, в День захисника України, у м.Черкаси на території військового госпіталю висаджено Алею пам'яті жінкам, загиблим у російсько-українській війні.. Facebook. Жіночий Ветеранський Рух. 14 жовтня 2020. Процитовано 7 листопада 2021.
  19. https://www.zhitomir.info/news_195931.html
  20. http://ukrpohliad.org/national-memory/istoriyi-zhinok-yaki-zagynuly-za-ukrayinu-u-novomu-videoproyekti-instytutu-natspam-yati.html
  21. https://bezbroni.net/news/zhinochii-veteranskii-ruh-prezentuvav-mini-filmi-pro-zagiblih-geroin
  22. "Жінка має право обрати шлях воїна. І прийняти смерть, як воїн": відео-історії жінок, загиблих на Донбасі. Цензор.нет. 8 вересня 2020. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 1 червня 2021. (укр.)
  23. Історії жінок, які загинули за Україну. Ярослава Никоненко.. YouTube. UWVM Ukraine. 3 вересня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
  24. Історії жінок, які загинули за Україну. Наталія Хоружа.. YouTube. UWVM Ukraine. 10 вересня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
  25. Історії жінок, які загинули за Україну. Сабіна Галицька.. YouTube. UWVM Ukraine. 18 вересня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
  26. Історії жінок, які загинули за Україну. Яна Червона "Відьма".. YouTube. UWVM Ukraine. 25 вересня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
  27. Історії жінок, які загинули за Україну. Шевченко Ірина «Вікторівна».. YouTube. UWVM Ukraine. 2 жовтня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.