Берлінська Марія Сергіївна

Марія Берлінська народилася 19 травня 1988 у Кам'янці-Подільському у родині викладача історії та літератури Сергія Берлінського[4]. У 2009-2013 роках навчалась на заочному відділенні історичного факультету КПНУ, 2011 вступила на денне відділення факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології КПНУ. З 2006го дописувала в місцеві газети, 2013 була співорганізатором фестивалю Respublica у Кам'янці-Подільському.

2013го Марія Берлінська вступила на магістратуру НаУКМА на програму Юдаїка, під час Революція Гідності була членом Жіночої сотні ім. Ольги Кобилянської[5], а у вересні 2014го відірвалася від навчання заради участи у війні. Втім, поєднуючи це з навчанням[4] вона, таки, спромоглася захистити диплом у термін в 2015му і на конвокації-2015 (традиційній церемонії вручення дипломів у НаУКМА) була поруч з Президентом України одним з чотирьох промовців[6][7].

У серпні 2014 Марія Берлінська, виявивши бажання взяти участь у визволенні зайнятих антиукраїнськими силами територій, отримала у волонтера Діани Макарової обмундирування і пораду звернутися до на той час добровольчого батальйону «Айдар», звідки її послали на кількаденні курси підготовки аеророзвідників, що здійснювалися на крихітних непідходящих для війни дронах при Товаристві сприяння обороні України в Києві.[8] 2 вересня вона прибула в місце, де через три дні відбудеться Засідка під Веселою Горою, і залишилася живою лише тому, що вороги туди ще не зайшли[9]. У батальйоні "Айдар" вона пробула кілька тижнів, після чого з розумінням критичності проблеми аеророзвідки повернулася до Києва.[9].
9 січня 2015 у блозі на сайті Телекритика з'явилася стаття[10] журналіста Сергія Лефтера з низкою негативних твержень про перебування Марії Берлінської у батальйоні «Айдар». Прес-центр батальйону «Айдар» ці твердження спростував[11].

Із розгортанням війни на сході України Марія зголосилася добровольцем до батальйону «Айдар» і в його складі брала участь в бойових діях, де відповідала за аеророзвідку. Метою Марії стало вдосконалити цей напрямок та передавати сучасні навички з аеророзвідки українським військовим на фронт. При проходженні курсів керування безпілотниками, Марія зрозуміла, що держава не забезпечує ні фахівцями ні безпілотниками, знайшла однодумців і створила Центр підтримки аеророзвідки, який функціонує з січня 2015 року. Ані держава ані велонтерські центри не проводять системного навчання, а ті організації, які займаються БПЛА, більше спрямовують зусилля на польоти, виїзди і конструювання нових БПЛА. Комерційні організації, які розробляють БПЛА, готують фахівців під свої потреби, але це коштує відчутних грошей. Системні курси з’явилися лише зараз, з ініціативи Марії. Одним із перших до Центру долучився льотний інструктор Марії - Дмитро Старостін. Команда Центру зараз складається з 10 осіб. Зараз центр вже має 9 випусків фахівців.[13] Центр шукає для них безпілотники через волонтерів, спонсорів, діаспору, бо не кожен може дозволити собі придбати апарат за декілька тисяч доларів. Центр готує фахівців для ЗСУ і для добровольчих батальйонів. Єдиний критерій відбору: людина повинна в подальшому працювати з отриманими знаннями. Студент отримує житло і харчування за сприянням Києво-Могилянської академії. Курс триває від 3 тижнів до місяця, залежно від погоди. Навчання безкоштовне, єдина вимога - скерування від командира.

24 листопада на телевізійній передачі "Право на владу" Марія Берлінська виступила з майже 7 хвилиною промовою, що зібрала понад 100 тисяч переглядів на Youtube[14][15], а сумарно - понад мільйон переглядів в інтернеті[16], що уперше призвело до певного сплеску інтересу до неї в українському суспільстві[17]. Після ефіру Центр отримав понад 140 тисяч гривень допомоги за 5 днів[18].

З 2015 Марія Берлінська почала виношувати ідею створення кінопроєкту про жінок у Російсько-Українській війні і врешті стала авторкою і продюсеркою фільму "Невидимий Батальйон" що був знятий за підтримки USAID і мав на меті:

• Задокументувати історію, що відбувається прямо зараз, показати, як воюють жінки. Дуже важливо, що героїні фільму – нефейкові люди, що реально знають, що таке обстріли, передова, бій.
• Змінити гендерні стереотипи в суспільстві, щоб полегшити жінкам самореалізацію в силових структурах.
• Показати світу, що в Україні йде не "громадянська війна", як стверджує російська пропаганда, а війна з російським агресором в якій гинуть і калічаться жінки, але також жінки воюють і перемагають[19].

Прем'єра фільму "Невидимий батальйон" з аншлагом пройшла 24 листопада 2017[20]

Марія Берлінська є головою громадської організації "Інститут гендерних програм".

Місією інституту є захист прав жінок, досягнення гендерної рівності та розвиток демократичних цінностей в Україні, укріплення позицій жінок у секторі безпеки та оборони, та в суспільстві загалом

Інститут гендерних програм утворився в 2016 році як інституціалізація громадського проєкту "Невидимий батальйон".

Невидимий Батальйон - дослідницький, правозахисний проєкт та громадський рух, основна мета якого - формування професійного сектору безпеки і оборони, повноцінне та рівноправне входження в сектор громадян України з фахової ознакою, не залежно від статі.

Основні завдання та Інституту - перейняти та імплементувати з врахуванням специфіки нашої країни досвід найсильніших армій світу в сфері гендерної рівності та недискримінації в секторі безпеки і оборони.

В 2018 році Марія виступила з ідеєю об'єднання жінок ветеранок, волонтерок та військових в єдину загальноукраїнську організацію. Так розпочалося створення першого об'єднання жінок, що були задіяні в Російсько-українська війна (з 2014).

Влітку 2018 року відбулися перші Установчі збори ветеранок, так званий "Злет ветеранок", це стало початком офіційного формування Жіночий ветеранський рух. Марія Берлінська в інтерв'ю зазначала основною метою створення Жіночий ветеранський рух взаємопідтримку ветеранок, а також здатність впливати на формування державних політик та процесів через громадське об'єднання:

Жіночий ветеранський рух – це окрема історія, яка буде надзвичайно потужним чинником в громадському житті країни. Хочу, щоб дівчата максимально могли впливати на державні процеси, за які вони воювали.

Марія Берлінська брала участь у Марші Рівності у Києві 2016го[22] і піднімала на телебаченні проблему ЛГБТ-осіб у складі силових структур України на війні[23].

У серпні 2017 Марія Берлінська на заході "Жінки про війну"[24] зачитала перед публікою власні оповідання[25].

У 2016му батько Марії Берлінської прийшов у військкомат добровольцем, але його не взяли через вік – 58 років. Але після втручання Марії Берлінської Сергія Берлінського взяли служити в зоні АТО заступником командира бригади з психологічного забезпечення[18].

У 2015 році Марію Берлінську, було відзначено Kyiv Post. Вона потрапила до рейтингу 2017 Ukraine’s Top 30 Under 30 (30 найкращих українців й українок до 30 років).[26]

2015 - переможниця Волонтерської премії ЄSOS-2015.[13]

ЇЇ промова на урочистій університетській конвокації Києво-Могилянської академії 28 червня 2015 року була визнана найкращою промовою українського студента.[13]