Забави в парку

Забави в парку (нід. Blindemannetje spelen) — картина голландського художника, мешканця міста Амстердама, Корнеліса Троста, представника стилю рококо в мистецтві Голландії.

«Забави в парку»
нід. Blindemannetje spelen
Творець: Корнеліс Трост
Час створення: 1740
Розміри: 68 × 74 см
Висота: 60 см
Ширина: 74 см
Матеріал: олія на полотні
Жанр: побутовий жанр
Зберігається: Голландія, Роттердам
Музей: Музей Бойманс ван Бенінген

Забави в парку

На невеликій картині, що не досягає й одного метра в довжину, мале товариство у шість особ весело грає на галявині. Молоді причепурилися, усі в модних французьких сукнях, які вже стали для них звичними. Прийшла епоха, коли мода почала скасовувати національні розбіжності і одягом — багатий голландець не відрізнявся від німця чи француза. Іде розмежування культур і мод. Мода еліти відокремлюється від національної культури. І в товаристві, що залюбки віддалося забавам в парку, важко впізнати саме голландців, так щиро вони нагадують персонажів картин французів Ніколя Ланкре чи Патера.

Гра нагадує жмурки, коли умовній " жертві " затуляють хусткою очі, а гравцям дозволено гукати " жертву " з різних боків, смикати її за одяг, щосили реготати через відсутність покарання за жартівливі витівки. Лише коли " жертва " нарешті когось з гравців спіймає, вони поміняються місцями, аби знову смикати, жартувати і реготати довго і щиро, як тільки й можна реготати в молоді роки.

Сценка нагадує театральну мізансцену через композиційну побудову — персонажі лише на передньому плані, дерева і парковий павільйон нагадують лаштунки, як і порожнє тло картини, наче тетральна декорація. Обладнання лише створює середовище, де грають актори, нікого з них не затуляючи. Адже й сам художник майже 5 років грав в театрі і добре знався на побудові театральних мізансцен.

Лише досвідчене око побачить значний реалізм в відтворенні одягу персонажів, в зображенні папуги, паркових атракцій, притаманний саме голландській школі живопису. Полотно голландського майстра, таке несподіване за темою, водночас і голландське, і інтернаціонально-європейське. Але ще позбавлене того прихованого смутку, туги за нездійсненим, того штучного скасування болючих проблем при визнанні їх наявності, що так відрізняло картини Антуана Ватто, взагалі — його творчість. Корнеліс Трост і Ватто опинились по різні змістовні складові стилю рококо, настояного на протиріччях.

Джерела
  • Grijzenhout, F. Cornelis Troost, 1993.
  • Гос. Эрмитаж, Западноевропейская живопись, каталог 2, Л, «Искусство», 1981 (рос)

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.