Амстердам

Амстерда́м (нід. Amsterdam, МФА: [ˌɑmstərˈdɑm]) — столиця Нідерландів. Розташований у провінції Північна Голландія в гирлі річки Амстел. Амстердам сполучений з Північним морем морським каналом.

Амстердам
Amsterdam
  муніципалітет/місто  
Амстердам
Amsterdam
канали Амстердама
канали Амстердама

Прапор

Герб
Прізвисько: Мокум, Північна Венеція
Девіз: Heldhaftig, Vastberaden, Barmhartig
(Відважний, непохитний, милосердий)
Координати: 52°22′23″ пн. ш. 4°53′32″ сх. д.
країна Нідерланди
провінція Північна Голландія
COROP Амстердам
передмістя див. текст
Уряд
 - мер Фемке Галсема[1] (Зелені ліві)
 - Альдермани Carolien Gehrels
Hans Gerson
Maarten van Poelgeest
Freek Ossel
Marijke Vos
 - Секретар Henk de Jong
Площа [2][3]
 - муніципалітет/місто 219 км²
 - Суша 166 км²
 - Вода 53 км²
 - Агломерація 1815 км²
Висота над р.м. [4] 2 м 
Населення (листопад 2018) [5]
 - муніципалітет/місто 863 315
 - Густота 3705/км²
 - Міський район 1 370 738
 - Агломерація 2,158,372
 - демонім амстердамець
Часовий пояс CET (UTC+01)
 - Літній час CEST (UTC+02)
поштовий код 1011—1109
Телефонний код(и) 020
Вебсайт: www.amsterdam.nl
Розташування Амстердама
Розташування Амстердама

Символіка

Три хрести Святого Андрія на гербі та прапорі Амстердама позначають три чесноти міста: звитяга, твердість і милосердя. Народна традиція пов'язує ці три хрести ще з трьома погрозами цьому місту: водою, вогнем і епідемією.

Історія

Вважають, що місто заснували в 13-му столітті.

27 жовтня 1275 року — перша згадка про Амстердам. В ній повідомляється про дарування графом Флорісом V Голландським торгових привілеїв для рибальського села, розташованого на дамбі в гирлі річки Амстел. 1287 року, у ході найбільшої повені, піщаний бар'єр в районі Тесела був зруйнований, і Флевонське озеро, на березі якого розташовувався Амстердам, остаточно стало затокою, яка отримала назву Зейдерзе. Це стихійне лихо створило умови для перетворення невеликого села Амстердам в центр морської торгівлі. Амстердам був обраний місцем зустрічей і торгівлі для мореплавців. Статус міста село отримало на рубежі XIII XIV століть, а його назва набула сучасного звучання.

1369 року став членом Ганзи.

У ході Вісімдесятирічної війни іспанці захопили найбільший порт-конкурент Амстердама, Антверпен (1585 рік), що призвело на масову міграцію до Амстердама торговців Антверпена і ремісників і сили євреїв, що рятувалися від іспанської інквізиції.

Мапа Амстердама (1538)

17 століття вважають за золоту добу Амстердама. У цей період місто стало найбагатшим у світі. До Амстердама припливали судна з Балтики, Північної Америки, Африки, Батавії, Індії, Шрі-Ланки, Бразилії, що зробило місто центром світової торгової мережі. Амстердамські купці мали найбільшу долю у Голландській Вест-Індійській і Голландській Ост-Індійській компаніях. Ці компанії придбали для себе заморські землі, які потім стали нідерландськими колоніями. У Європі Амстердам був пунктом, що до нього стікалися товари з усього континенту, а також провідним фінансовим центром світу. У 1602 році в Амстердамі відкрилася перша біржа.

У XVIII-му столітті Амстердам дещо втратив свої провідні позиції в зв'язку з європейськими війнами, і фінансовий та торговий центр Європи та світу перемістився до Лондона. Однак і донині Амстердам залишається важливим економічним вузлом.

З 1976 в Нідерландах були легалізовані легкі наркотики і Амстердам став центром наркотуризму. В Амстердамі працює коло половини від близько 400 кав'ярень-кофішопів (легальне місце продажу легких наркотиків) країни.

Заснування і розвиток в період Середньовіччя

Амстердам набагато молодший таких голландських міст, як Неймеген, Роттердам і Утрехт. У жовтні 2008 року, історичний географ Кріс де Бонт припустив, що земля навколо Амстердама була меліорована вже наприкінці 10-го століття. Це зовсім не означає, що там вже було поселення, тому що меліорація земель могла бути призначена не для сільського господарства, а, можливо, для використання торфу як палива.

Амстердам отримав міські права між 1300 і 1306 роками. З 14-го століття, Амстердам процвітав, переважно завдяки торгівлі з Ганзою.

Конфлікт з Іспанією

У 16-му столітті, голландці повстали проти  короля Іспанії Філіпа II і його спадкоємців. Основними причинами повстання були введення нових податків і релігійне переслідування протестантів, знову введеною інквізицією. Повстання переросло у Вісімдесятирічну війну, що в кінцевому підсумку призвело до Голландської незалежності. Завдяки лідеру голландського повстання Вільгельму I Оранському, Голландська республіка стала відома своєю відносною віротерпимістю. Євреї з Піренейського півострова, гугеноти з Франції, заможні купці з Фландрії, а також економічні і релігійні біженці з контрольованих Іспанією частин сучасного Бенілюксу знайшли безпеку в Амстердамі.

Голландський Золотий вік

Сімнадцяте століття вважається Золотим віком Амстердама, протягом якого він став найбагатшим містом в західному світі. Кораблі відпливали з Амстердама до Балтійського моря, Північної Америки та Африки, а також сучасної Індонезії, Індії, Шрі-Ланки та Бразилії, що становили основу світових торговельних зв'язків. Купці Амстердама мали найбільшу частку як в Голландській Ост-Індійській компанії, так і в Голландській Вест-Індійській компанії. Ці компанії придбали заморські володіння, які пізніше стали голландськими колоніями. Амстердам був найважливішим центром в Європі по відвантаженню товарів і був провідним фінансовим центром західного світу. У 1602 році амстердамський офіс міжнародної торгової Голландської Ост-Індійської компанії став першою у світі фондовою біржею з випуском власних акцій. Банк Амстердама почав свою діяльність у 1609 році, виступаючи як повний банківський сервіс для голландських торговців і як резервний банк.

Занепад і модернізація

Процвітання Амстердама знизилося в 18 і на початку 19 ст. Війни Голландської Республіки з Англією і Францією значно нашкодили розвитку міста. Під час наполеонівських воєн, значення Амстердама досягло найнижчої точки, після завоювання Французькою імперією території Голландії. Однак, створення Об'єднаного Королівства Нідерландів в 1815 році стало поворотним пунктом.

Кінець 19-го століття іноді називають другим Золотим віком Амстердама. Були побудовані нові музеї, залізничний вокзал і концертний зал; в цей же час, міста досягла промислова революція. Амстердам-Рейн-канал був проритий, щоб дати Амстердаму прямий зв'язок з Рейном, а Північний морський канал був проритий, щоб дати порту коротше з'єднання з Північним морем. Обидва проєкти значно поліпшили торгівлю з іншою частиною Європи і світу. 

XX століття

Незадовго до першої світової війни місто знову почало розширюватися, були побудовані нові передмістя. Незважаючи на те, що  Нідерланди займали нейтральну позицію в цій війні, Амстердам зазнав дефіциту продовольства і палива для опалення. Дефіцит викликав масові заворушення, у яких загинули кілька людей. Ці бунти відомі як Картопляні бунти. Люди почали грабувати магазини і склади, щоб отримати продукти харчування.

Між війнами місто продовжувало розширюватися.

Німеччина вторглася в Нідерланди 10 травня 1940 року і невдовзі взяла контроль над країною. Деякі громадяни Амстердама давали прихисток євреям, тим самим піддаючи себе і членів їх сімей до високого ризику бути ув'язненими або відправленими до концентраційних таборів. Більш 100000 голландських євреїв було депортовано до нацистських концентраційних таборів, з яких близько 60 тисяч жили в Амстердамі. Мабуть, найвідомішим засланцем була молода єврейська дівчина Анна Франк, яка померла в концентраційному таборі Берген-Бельзен. В кінці Другої світової війни зв'язок з іншою частиною країни зник, і продукти харчування та паливо стали дефіцитними. Собаки, кішки, сирі цукрові буряки і цибулини тюльпанів вимушено споживалися людьми, щоб залишитися в живих.  Більшість дерев у Амстердамі були вирубані на паливо, з квартир депортованих євреїв були взяті всі дерев'яні меблі.

У роки після Другої світової війни було побудовано багато нових передмість. Ці передмістя містили безліч громадських парків і широкі відкриті простори, а нові будівлі мали поліпшені житлові умови з більшими і світлішими кімнатами, садами і балконами. Через війни та інші події 20-го століття, майже весь центр міста занепав. Оскільки суспільство змінювалося, політики та інші впливові фігури планували перепроєктувати велику частину міста. Був зростаючий попит на офісні будівлі, а також на нові дороги, тому що автомобіль став доступним для більшості людей. Амстердамське метро почало працювати в 1977 році. В подальших планах була побудова нової траси над метро для з'єднання Центрального вокзалу і центру міста з іншими частинами міста.

Необхідний великомасштабний процес знесення почався в колишньому єврейському кварталі Амстердама. Менші вулиці були розширені і майже всі їхні будинки були зруйновані. На піку знесення спалахнув бунт; бунтівники висловили своє невдоволення щодо знесення, викликане перебудовою міста. В результаті, знесення було зупинено і шосе не було побудовано.

XXI століття

Амстердам. Канали. 2017 р.

У перші роки 21-го століття, Амстердам привертав велику кількість туристів: у період з 2012 по 2015 рік, щорічне число відвідувачів зросло з 10 мільйонів до 17 мільйонів. Ціни на нерухомість зросли, і місцеві магазини зробили шлях для туристів, орієнтований на них, що зробило центр недоступним для жителів міста. Ці події наштовхнули на порівняння Амстердама з Венецією, містом, що вважається перевантаженим туристичним напливом.

Будівництво лінії метро, ​​що з'єднує частину міста на північ від річки (або озера) IJ до центру було розпочато в 2003 році. Проєкт є спірним, оскільки його вартість перевищила бюджет в 3 рази на 2008 рік через ризик пошкодження будівель в центрі, і тому що будівництво довелося зупинити і перезапустити кілька разів.

З 2014 року, особливу увагу було приділено міській регенерації та оновленню в районах, що безпосередньо межують з центром міста. Оновлення міст і розширення традиційного центру міста є частиною ініціативи Структурного Бачення Амстердама в 2040 році.

Фізико-географічна характеристика

Канали Амстердама. Надвечір'я

Географія

Амстердам розташований на північному заході Нідерландів у провінції Північна Голландія в гирлі річки Амстел на березі затоки Ейсселмер. Амстел, протікаючи амстердамським середмістям, утворює мережу каналів і проток, крім того, окремим каналом місто з'єднане з Північним морем, притому перебуваючи на висоті 2 метри нижче від рівня моря.

Характерною рисою географії Амстердама є система добре спланованих каналів, спорудження яких активно здійснювалось у XVII столітті, і нині заслужено заробило місту славу «Північної Венеції». До 3 головних міських каналів належать: Геренграхт, Кейзерсграхт і Прінсенграхт. Мережу амстердамських каналів у 2010 році приписали до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Нідерландах[6].

Територіально Амстердам знаходиться близько до провінцій Утрехт і Флеволанд. Амстердам — високоурбанізоване місто: його загальна площа становить 219,4 км², а густота населення 4 457 осіб на 1 км². Парки та природні заповідники становлять 12 % міської території. Сильна урбанізація Амстердама практично знищила природний ландшафт міста і первісні форми рельєфу.

Клімат

Амстердам розташований у зоні помірного клімату, та під великим впливом дії моря клімат змінюється до середземноморського. У місті переважають північно-західні вітри, часто трапляються шквалисті пориви і шторми.

У зимовий період температура рідко падає нижче від 0 °C, заморозки трапляються при переміщенні холодних повітряних мас зі Скандинавії та Східної Європи. Літо в місті тепле, але не спекотне. Середньорічна сума опадів становить 760 мм, при цьому їхня більша частина припадає на період з жовтня по березень.

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 13,9 16,6 21,1 27,0 31,5 33,2 32,3 34,5 29,4 25,0 17,5 15,5 34,5
Середній максимум, °C 5,8 6,3 9,6 13,5 17,4 19,7 22,0 22,1 18,8 14,5 9,7 6,4 13,8
Середня температура, °C 3,4 3,5 6,1 9,1 12,9 15,4 17,6 17,5 14,7 11,0 7,1 4,0 10,2
Середній мінімум, °C 0,8 0,5 2,6 4,6 8,2 10,8 12,0 11,8 10,6 7,5 4,2 1,5 6,4
Абсолютний мінімум, °C −15,4 −15 −11,1 −4,7 −1,1 2,3 5,0 5,0 2,0 −3,4 −6,9 −14,8 −15,4
Норма опадів, мм 66.6 50.6 60.6 40.9 55.6 66.0 76.5 85.9 82.4 89.6 87.2 76.3 838.2
Кількість сонячних годин 63,2 87,5 126,3 182,7 221,9 205,7 217,0 197,0 139,4 109,1 61,7 50,5 1662,0
Кількість днів з опадами 12 10 11 9 10 10 10 10 12 13 13 13 132
Кількість сніжних днів 6 6 4 2 0 0 0 0 0 0 3 5 26
Вологість повітря, % 88 86 83 78 76 78 79 80 83 86 89 90 83
Джерело: Royal Netherlands Meteorological Institute (1981–2010)[7] та Royal Netherlands Meteorological Institute (1971—2000)[8]

Демографія

Амстердам: демографічний розвиток від 1300 до 2006
1300 1400 1500 1600 1675 1796 1810 1850 1879 1900 1930 2006
2018 1,000[9] 3,000[10] 15,000[10] 54,000[10] 206,000[11] 200,600[11] 180,000[12] 224,000[13] 317,000[13] 523,577[14] 757,000[12]

Економіка

Фінанси

Амстердам — фінансова столиця Нідерландів. Це одне з найбільших міст Європи щодо кількості банків і корпорацій, після Лондона, Парижа, Франкфурта й Барселони. В Амстердамі розташовані штаб-квартири таких організацій, як ABN AMRO, Akzo Nobel, Heineken, ING Group, Ahold, TNT Express, TomTom, Delta Lloyd Group і Philips. В історичному центрі міста донині діють офіси деяких компаній, але більшість з них винесено на південну околицю.

Амстердамська фондова біржа — найстаріша у світі й одна з найбільших в Європі. Розташована недалеко від площі Дам у центрі міста.

Фінансовий район Амстердама — Зейдас

Промисловість

Огранювач алмазів

В Амстердамі та його передмістях базуються підприємства електротехнічної промисловості і машинобудування. Особливого розвитку набули: авіабудування, суднобудування, хімічна і деревообробна промисловість, нафтопереробка. Крім того, Амстердам — центр гранування й торгівлі алмазами.

Столиця Нідерландів відома своєю легкою промисловістю. Тут зосереджено близько 50 % обороту всієї галузі в країні. Харчове виробництво ґрунтується на переробці кави, тютюну, какао, кокосової олії, картоплі, зерна та цукрових буряків.

Транспорт

Амстердам. Столиця велосипедів.

В Амстердамі дуже багато людей їздить велосипедами. У 2006 році в місті налічувалося близько 465 000 велосипедів. Їхня популярність обумовлюється зручністю пересування, відносно невеликою територією Амстердама, багатьма спеціальними доріжками, рівною місцевістю, відносною незручністю використання автомобіля.

Столиця Нідерландів починала так само, як Київ — з завантажених автомобілями вулиць, заторів та аварій на дорогах, аж поки жителі самі не перетворили Амстердам на велосипедний рай.

В Амстердамі 60-70-х років однозначно переважали автомобілі. Після війни країна почала стрімко розвиватися, а з приходом ери авто голландці взялися масово скуповувати транспортну новинку.

Автомобіль став символом добробуту і прогресу, а тому влада почала розширювати дороги, віднімаючи територію міста на користь автомобілістів. В результаті з 1955 і до 1975 рівень користування велосипедами впав на 75 %. Велосипеди стали транспортом для бідних, а користуватися ними було й зовсім небезпечно, адже була відсутня будь-яка спеціальна розмітка на дорогах. Люди вірили, що побачити місто без жодного велосипеда — лише справа часу.[15]

Громадський транспорт

Розвідний міст

Амстердам має добре розвинену систему громадського транспорту. У місті діє метрополітен, традиційний і швидкий трамваї, автобусна мережа й поромні переправи через річку Ей. Весь міський громадський транспорт перебуває під управлінням організації GVB (Gemeentevervoerbedrijf, тобто «муніципальне транспортне підприємство»). Приміські автобуси, що сполучають Амстердам з околицями, належать іншим операторам, зокрема Arriva й Connexxion.

На всі види міського транспорту діють магнітні транспортні картки та проїзні квитки.

Автотранспорт

Через місто проходять автостради A1, A2, A4, A6, A7, A8, A9 і A10:

Повітряний транспорт

Аеропорт Схіпгол розташований на відстані 20 хвилин їзди потягом від центрального вокзалу. Це найбільший аеропорт Нідерландів і 4-й з розміру аеропорт Європи. Його побудовано в 1916 році на місці осушеного Гарлемського озера. Схіпгол має в своєму розпорядженні 6 злітно-посадкових смуг. Розробляють плани з розширення аеропорту.

Освіта і наука

Barlaeus Gymnasium

У Амстердамі 2 університети: Амстердамський університет (Universiteit van Amsterdam) і Амстердамський вільний університет (Vrije Universiteit).

Серед інших закладів вищої освіти міста низка мистецьких вищих шкіл — художня Академія Герріта Рітвельда, Амстердамська Вища школа мистецтв, Амстердамська консерваторія, Нідерландська Академія кіно й телебачення та деякі інші. Міжнародний Інститут соціальної історії — один з найбільших у світі осередків документування й досліджень, що стосуються соціальної історії, зокрема дисциплін трудового права та історії робітничих рухів. У місті діють також приватні виші.

В Амстердамі діє 5 незалежних класичних гімназій: Vossius Gymnasium, Barlaeus Gymnasium, Гімназія св. Ігнатія, 4-а Гімназія (Het 4e Gymnasium) та Cygnus Gymnasium. У місті також різноманітні коледжі — від мистецьких до економічних та політичних наук, які зазвичай відкриті для навчання студентів-іноземців.

Розгалужена система закладів початкової (загальної) освіти в Амстердамі представлена в тому числі особливими навчальними комплексами, організація виховного і навчального процесу в яких ґрунтується на особливих педагогічних теоріях, наприклад школи Монтессорі. Крім того, у місті значна кількість релігійних шкіл — в першу чергу католицьких і різноманітних протестантських, а останнім часом зі зростанням мусульманської громади міста й ісламських, декілька єврейських шкіл розташовані у південних передмістях Амстердама.

Амстердам є місцем розташування Нідерландської королівської академії наук.

Культура

Амстердам — культурний центр світового рівня. Тут працюють музеї світового значення, провідні національні установи виконавських мистецтв (театр, опера, класична музика), численні заклади сучасної маскультури і дозвілля — кінотеатри, нічні клуби тощо.

Під час останньої частини 16-го століття Палата риторики Амстердама організувала змагання між різними палатами в читанні поезії і драми. У 1638 році в Амстердамі був відкритий перший театр. Балетні вистави були проведені в цьому театрі ще в 1642 році. У 18-му столітті французький театр став популярним. У той час як Амстердам перебував під впливом німецької музики, в 19 столітті було кілька національних оперних постановок; Опера в Амстердамі була побудована в 1888 році для конкретної мети — просування голландської опери. У 19-му столітті, популярна культура була зосереджена на площі Ніс в Амстердамі (в основному водевілю і мюзик-холу). Метроном, один з найважливіших досягнень в європейській класичній музиці, був винайдений тут в 1812 році. Наприкінці цього століття, були побудовані Рейксмузей (Державний музей) і Міський музей. У 1888 році був створений Королівський оркестр Консе́ртгебау. З 20-го століття поширилось кіно, радіо і телебачення.

Музеї

До найбільших і найпопулярніших музеїв Амстердама належать:

Музика і театр

У 1638 році в Амстердамі був відкритий перший театр — перший балет у ньому дали не раніше 1642 року. У XVIII столітті у місті став популярним французький театр, а у наступному XIX столітті Амстердам перебував під впливом німецької класичної опери, тоді ж з'явилися перші національні опери, а будівля Голландської опери була зведена в 1888 році[16].

В Амстердамі працює симфонічний оркестр світового класу Оркестр Консертгебау, що базується в Консертгебау, а також Нідерландський філармонічний оркестр.

Амстердамський оперний театр розташований у прилеглій будівлі до ратуші, через що споруда дістала оригінальну назву Стопера (Stopera від stadhuis «ратуша, міський будинок» і opera «опера»). Цей великий сучасний комплекс, відкритий у 1986 році, є домашнім творчим майданчиком для декількох труп Нідерландської опери (нід. De Nederlandse Opera), Нідерландського національного балету (нід. Het Nationale Ballet) і Голландської симфонії (нід. Holland Symfonia).

Розентеатр (нід. Rozentheater) — театр вар'єте та інших концертних програм, що відкрився у 1913 році (до 1918 року — кінотеатр). Протягом існування театр кілька разів змінював назву. Від 2005 року називається Розентеатр.

Головним театром Амстердама є Міський театр (нід. Stadsschouwburg Amsterdam).

Сучасна музика

У місті щороку в середині жовтня проходить найбільший у світі фестиваль клубної музики Amsterdam Dance Event. Він об'єднує найкращих ді-джеїв та приваблює приблизно 300 000 відвідувачів зі всього світу.

Архітектура і пам'ятки

Вулична розвага

Найвідоміші архітектурні пам'ятки Амстердама:

Вулиці

  • Центральна вулиця Дамрак

Площі

  • Площа Ватерлооплейн
  • Площа Дам
  • Площа Лейдсеплейн
  • Музейна площа

Церкви

Башти

  • Башта Мунтторен
  • Башта Схреєрсторен
  • Башта Монтелбансторен

Мости

Інші визначні місця

  • Кофішопи
  • Ринок Альберта Кейпа
  • Головний район Червоних ліхтарів
Панорама площі коло каналу Сингел та статуї Мультатулі

Особи, пов'язані із Амстердамом

Міста-побратими

місто країна примітки
Алжир  Алжир
Афіни Греція
Бейра  Мозамбік від 1993 року
Бразиліа  Бразилія
Київ  Україна
Лос-Анжелес  США
Манагуа  Нікарагуа [17]
Монреаль  Канада
Москва  Росія
Нікосія  Кіпр
Нью-Йорк  США
Пекін  КНР [18]
Ресіфі  Бразилія від 2009 року
Рига Латвія
Сараєво  Боснія і Герцеговина
Стамбул  Туреччина [19]
Торонто  Канада

Див. також

Примітки

  1. Калашник, Павло (28 червня, 2018 17:43). Мером Амстердама вперше в історії стала жінка. ГРОМАДСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ (укр.). Процитовано 28 червня 2018.
  2. Kerncijfers voor Amsterdam en de stadsdelen. www.os.amsterdam.nl. Research and Statistics Service, City of Amsterdam. 1 січня 2006. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2007.
  3. Area, population density, dwelling density and average dwelling occupation. www.os.amsterdam.nl. Research and Statistics Service, City of Amsterdam. 1 січня 2006. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 серпня 2008.
  4. Actueel Hoogtestand Nederland (Dutch). Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 18 травня 2008.
  5. CBS StatLine - Bevolkingsontwikkeling; regio per maand. statline.cbs.nl. Процитовано 24 вересня 2018.
  6. Концентричні кола XVII століття в кварталі Сінгелграхт (Амстердам) на офіційному сайті Світової спадщини ЮНЕСКО
  7. Klimaattabel Schiphol, langjarige gemiddelden, tijdvak 1981–2010 (Dutch). Royal Netherlands Meteorological Institute. Процитовано 9 вересня 2013.
  8. Klimaattabel Schiphol, langjarige extremen, tijdvak 1971–2000 (Dutch). Royal Netherlands Meteorological Institute. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 9 вересня 2013.
  9. History of Amsterdam, The Early History. Bureau Monumenten & Archeologie (Office of Monuments and Archeology). Архів оригіналу за 2 квітня 2007. Процитовано 19 квітня 2007.
  10. Bairoch, Paul; Jean Batou, Pierre Chèvre. La Population des villes Europeennes. Banque de donnees et analyse sommaire des resultats (French). Geneva: Droz. с. p. 53. OCLC 19650044.
  11. History of Amsterdam, The Golden Age. Bureau Monumenten & Archeologie (Office of Monuments and Archeology). Архів оригіналу за 2 квітня 2007. Процитовано 19 квітня 2007.
  12. History of Amsterdam, Recovery and Expansion. Bureau Monumenten & Archeologie (Office of Monuments and Archeology). Архів оригіналу за 2 квітня 2007. Процитовано 19 квітня 2007.
  13. The 19th century Urban Expansions. Bureau Monumenten & Archeologie (Office of Monuments and Archeology). Архів оригіналу за 2 квітня 2007. Процитовано 19 квітня 2007.
  14. Британська енциклопедія, Одинадцяте видання, Vol 1, p896-898.
  15. Амстердам без велосипедів або Як голландці зароджували велокультуру. Платформа. Процитовано 27 листопада 2017.
  16. Grout, Donald Jay; Hermine Weigel Williams (2003). A short history of opera. Columbia University Press. с. 541. ISBN 9780231119580. Процитовано 11 січня 2010.
  17. Maduraatje, Keesje (21 червня 2015). Keesjemaduraatje: Stedenband Amsterdam is ideologisch dingetje. Keesjemaduraatje. Процитовано 19 грудня 2016.
  18. eBeijing.gov.cn. Beijing's Sister Cities - eBeijing.gov.cn. www.ebeijing.gov.cn. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 19 грудня 2016.
  19. Sansal, Burak. Sister Cities of Istanbul - All About Istanbul. greatistanbul.com. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 19 грудня 2016.
  20. База даних малих космічних тіл JPL: Амстердам (англ.).

Посилання

Світова спадщина ЮНЕСКО
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.