Заздоровниця
«Заздоровниця» (словен. Zdravljica) — поема, яку написав 1844 року засновник нової словенської літератури, поет-романтик Франце Прешерн.
Історія написання
Поему написано як поетову реакцію на псевдопатріотичний галас з приводу відвідин Любляни цісарем Фердинандом І та на написану з цього приводу оду «Словенія цісарю Фердинанду» (словен. Slovenja Caru Ferdinandu) Янеза Весела. Прешерн мав намір помістити «Заздоровницю» у своїй збірці поезій, проте цензура викреслила четверту строфу поеми. Після цього Прешерен вніс певні корективи в текст, щоб поема все-таки була видана, проте вона знову була заборонена цензурою. Спотворений таким чином твір Прешерн зовсім вилучив зі своєї збірки й опублікував лише після революції 1848 року, яка усунула цензуру, спочатку 26 квітня 1848 року в «Селянській та ремісницькій газеті», а згодом — у 5 випуску «Кранської бджілки»[1].
Текст поеми
Оригінал
|
Переклад[2]
|
Курсивом виділено строфу, переклад якої відсутній.
Значення
Текст сьомої строфи, покладеної на музику Станко Премрлу, було затверджено як гімн Словенії 27 вересня 1989 року.
Примітки
- Гримич Віль. Примітки // Прешерн Ф. Поезії: Зі словенської / Франце Прешерн. – Київ: Видавництво художньої літератури "Дніпро", 1977. – 200 с. — с. 178
- Переклад Романа Лубківського (Прешерн Ф. Поезії: Зі словенської / Франце Прешерн. – Київ: Видавництво художньої літератури "Дніпро", 1977. – 200 с. — с. 57-59)