Закон Генрі

Закон Генрі — маса m газу, розчиненого в рідині даного об'єму, при сталій температурі пропорційна парціальному тиску р цього газу над розчином

m = KГр,

де КГ — константа Генрі, залежна від природи газу й температури.

Об'єм газу, Vго, розчиненого в нафті, прямо пропорційний об'єму нафти Vно і тиску p, причому об'єми зведено до нормальних умов, тобто

Vго = αpVноp,

де αp (p) — коефіцієнт розчинення газу в нафті як функція від тиску (часто беруть αp = const).

Закон сформулював у 1803 Вільям Генрі.

При розгляді закону Генрі видно, що будь-який газ має здатність тією чи іншою мірою розчинятися в рідині. Відповідно до закону Генрі, кількість газу, здатного розчинитися, залежить від природи рідини і газу і від зовнішніх умов (тиску, температури).

Див. також

Література

Інтернет-ресурси

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.