Закон України «Про державний земельний кадастр»

Закон України «Про державний земельний кадастр» Закон України, прийнятий 7 липня 2011 року, що встановлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Про державний земельний кадастр
Закон України
Загальна інформація
Номер: 3613-VI
Номер проєкту: 8077
Ініціатор(и): Бевзенко Валерій Федорович, Ткач Роман Володимирович, Лук'янчук Руслан Валерійович
Дати
Поданий на розгляд: 4 лютого 2011
Прийнятий: 7 липня 2011
Підписаний Президентом: 2 серпня 2011
Діє/діяв з: 1 січня 2013
Остання редакція: 16 січня 2020
Інші закони
Пов'язані закони: Земельний кодекс України, Про землеустрій, Про оцінку земель
Статус: Чинний

Контекст, новації

На час, що передував прийняттю Закону, державна реєстрація земельної ділянки проводилася під час кожної транзакції з земельною ділянкою, і включала процедуру видачі державних актів чи реєстрації договорів оренди. Законом ця процедура фактично зведена лише до присвоєння земельній ділянці кадастрового номера при її формуванні. До того в рішеннях про надання земельної ділянки в більшості випадків вона не ідентифікувалась і з тексту рішень взагалі неможливо було дізнатись про її місцезнаходження (часто вказувалися лише розмір, район та населений пункт). Формування земельних ділянок у різних регіонах України відбувалося в різному порядку, за різними документаціями із землеустрою. А існуюча процедура виготовлення та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки обросла значними бюрократично-корупційними схемами.

Законом уперше визначений виключний перелік документації із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення даних до Державного земельного кадастру. Закон також установив основні вимоги щодо ведення Поземельної книги — документу Державного земельного кадастру, який містить відомості про конкретну земельну ділянку.

Законом урегульований порядок обміну інформацією між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, а також передбачено впровадження відкритості даних ДЗК. Практика багатьох країн свідчить, що для інвестицій в економіку країни суттєве значення має прозорість інформації про земельні ділянки. Закритість такої інформації є однією з основних причин корупції у земельній сфері. Тому Законом передбачена обов'язковість відображення відомостей ДЗК в мережі Інтернет з режимом відритого доступу за виключенням конфіденційних відомостей.

Закон також скасував з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельні ділянки. Їх існування принципово не узгоджувалося з системою державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, запровадженою раніше.

Законопроект розроблений за участю Держкомзему України[1].

Це один із двох законів, необхідних для функціонування повноцінного ринку землі[2].

Зміст Закону

Закон складається з 41 статті у семи розділах:

  • Розділ I. Загальні положення
  • Розділ II. Органи ведення державного земельного кадастру
  • Розділ III. Склад відомостей державного земельного кадастру
  • Розділ IV. Ведення державного земельного кадастру
  • Розділ V. Гарантії достовірності відомостей державного земельного кадастру, відповідальність у сфері державного земельного кадастру
  • Розділ VI. Фінансове забезпечення ведення та функціонування, плата за послуги державного земельного кадастру
  • Розділ VII. Прикінцеві та перехідні положення.

Станом на 16.01.2020 року, до Закону двадцять один раз уносилися зміни.

Див. також

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.