Залізки

Залізки (також зустрічається назва Залізьки і Желізки) — колишнє село, входило до складу Золотоніського району Черкаської області. Зникло у зв'язку із затопленням водами Кременчуцького водосховища наприкінці 1950-х років. Нині однойменну назву має архіпелаг на місці колишнього села.

Залізки
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Золотоніський район
Рада Хрестівська сільська рада
Основні дані
Засноване до 1750 р.
Існувало до 1958 р.
Географічні дані
Географічні координати 49°31′29″ пн. ш. 32°03′32″ сх. д.
Карта
Залізки
Залізки

З історії

За Гетьманщини Залізки входили до складу Кропивнянської сотні Переяславського полку.

З ліквідацією сотенного устрою село (слобода) Залізки перейшло до складу Золотоніського повіту Київського намісництва.

За описом Київського намісництва 1781 року в слободі Залізки було 33 хати. За описом 1787 року в селищі проживало 107 душ. Було у володінні різного звання «казених людей» і козаків.[1]

Селищебуло приписане до Миколаївської церкви у Липівському.[2][3][4]

У ХІХ ст. село Залізки були у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії.

Село є на мапі 1826-1840 років.[5]

У 1862 році в казеному селищі Залізки було 38 дворів де жило 137 осіб (65 чоловичої та 72 жиночої статі)[6]

На початку 1920-х років у одному з найбільших сусідніх сіл Хрести була створена сільська рада, якій також підпорядкували села: Залізки, Липівське і Кедину Гору.[7]

Рішенням виконкому Черкаської обласної ради від 12 липня 1958 року було знято з обліку села Залізьки, Липівське, Панське й Хрести, а їхні мешканці підлягали переселенню в степові райони у зв'язку зі створенням Кременчуцького водосховища, що мало затопити ці села.[8]

Нині на місці, де були Залізки, з води Кременчуцького водосховища виступають кілька островів річково-озерної частини, які обрисами нагадують про вулиці і межі затопленого села.

Персоналії

У Залізках народились:

Посилання
  1. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 107, 249
  2. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  3. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 610 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  4. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 475 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  5. Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 26 листопада 2021.
  6. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 26 листопада 2021.
  7. Матеріали Третьої наукової краєзнавчої конференції «Залізнякові читання». — Черкаси, 2011. — С. 51.
  8. Черкащина у контексті історії. Матеріали сьомої науково-краєзнавчої конференції присвяченій 200-річчю Т.Г.Шевченка та 60-ти річчю Черкаської області. — Черкаси, 2015. — С. 393.
  9. Сторінка Андрія Вовка на сайті Національної академії наук України
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.