Замок Бодулів
За́мок Бо́дулів (угор. Bodoló vár, трансліт. Бодоло вар) — замок, один з найменш відомих фортифікаційних укріплень Закарпатської області. Розташований між селом Сільце і містом Іршава, на вершині гори Бодулів. Замок ХІІІ століття очевидно не був введений в експлуатацію.
Замок Бодулів | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
план замку | ||||
48°17′49″ пн. ш. 23°01′20″ сх. д. | ||||
Тип | замок | |||
Країна | Україна | |||
Розташування |
Закарпатська область, околиця м. Іршава | |||
Матеріал | кам'яна кладка | |||
Будівництво | 2-га половина XIII ст. | |||
Стан | зруйновано до фундаменту | |||
Ідентифікатори й посилання | ||||
Замок Бодулів (Україна) | ||||
Опис
Місце для розміщення надійно укріпленого пункту було вибране дуже вдало — це невелика округла вершина гірського кряжу, який стрімко опускається в долину річки Іршавки. Колись вершина була оточена штучним валом і ровом, залишки яких можна бачити і тепер. Городище займало вигідне географічне розташування, воно дозволяло проглядати навколишню місцевість на кілька кілометрів. З північного та північно-західного боку підніжжя гори були заболочені, з південно-східного за 200 м від підніжжя протікає річка Іршавка, що впадає в річку Боржаву. Східний та північно-західний схили гори круті, південно-західний — пологий.
Після проведених розкопок було виявлено, що на горі Бодулів існувало кілька поселень у різні часи.
Перший етап заселення гори датований ІII—II ст. до н.е. В цей період виникає перше поселення без укріплень. Знайдено кераміку гальштатського періоду.
Другий етап Х-ХІ ст.
Третій етап ХІІІ ст.
Руїни укріплення були розібрані у ХІХ столітті для будівництва нового храму в Іршаві.
Розкопки
Контури замку було визначено за залишками кам'яного фундаменту. У плані він квадратним, розміром 32x32 м. З північної і південної сторін замок додатково захищали зведені вздовж стін рови і вали.
Згадки про замок в письмових джерелах відсутні. В такій ситуації для визначення часу функціонування замку можуть бути використані тільки матеріали археологічних досліджень.
Вперше пам'ятку досліджувала в 1981 р. експедиція під керівництвом С. І. Пеняка[1]. На підставі зібраного керамічного матеріалу дослідником виділено три культурно-хронологічних горизонти (III—II ст. до н. е., ХІ—XII ст. н. е. і XIII—XIV ст. н.е.). Останній горизонт пов'язаний зі зведенням замкових стін.
Роботи в урочищі Бодулів було відновлено в 1991 р. А. В. Дзембас[2]. Він виявив незначну кількість фрагментарної кераміки, визначеної як гальштатського періоду і епохою середньовіччя (X—XI ст. н. е.).
Обмежений матеріал, отриманий при дослідженні Бодуліва, змусив знову звернути увагу на цей пункт. З метою набуття додаткових даних, в 2009 р. була організована археологічна експедиція під керівництвом відомого археолога Вячеслава Котигорошка. Було закладено розкоп і два шурфи на ділянці, обмеженій кам'яним фундаментом. Кераміка, отримана в ході дослідження Бодуліва, дозволяє визначити час існування замку другою половиною XIII ст. н. е.[3]
Галерея
Обстеження території: Сабо T.
Felmérési vasalt: Szabó T. |
Інвентар розкопу I (1-5), шурфів 1 (6-7) і 2 (8-9) |
Примітки
- Пеняк, Попович, Потушняк, 1983, с.306
- Дзембас, 1991
- Uličný, 2004; Прохненко, Гомоляк, Мойжес, 2008, с.139-148
Джерела
- «Замки Подкарпатской Руси», Дмитрий Поп, Иван Поп, 2004
- «До питання про історію замків Закарпаття», О.М. Гомоляк, 2007
- «Исследование замков Закарпатья», И.А. Прохненко, Е.М. Гомоляк, И.Т. Зомбор, 2009
- «Городища как предшественники замков», Д.Поп, И.Поп