Замок Олівер

Землі, на яких стоїть замок та маєток Олівер отримав у власність в 1658 році капітан Роберт Олівер — один із офіцерів Олівера Кромвеля, що придушив повстання за незалежність Ірландії 1641—1652 років. Після придушення повстання землі конфісковувались у колишніх власників і роздавались англійським солдатам та офіцерам. Нинішній замок Олівер замінив старий замок Олівер, що стояв в тисячі ярдів від нинішнього замку. Старий замок Олівер був місцем народження Елізи Олівер — матері горезвісної Лоли Монтез — коханки та фаворитки короля Баварії Людвіга І.

Протягом багатьох століть замок був відомий як замок Клоноффі. Назва Клоноффі походить від давньої ірландської назви цієї місцевості: Клох ан Отбахідіх — Камінь Отбаха (Отвея).

Нащадок капітана Роберта Олівера — Річард Олівер одружився з леді, що буда спадкоємицею великих статків у Йоркширі. Внаслідок шлюбу він успадкував значні багатства та майно в Західному Йоркширі, і виїхав з Ірландії, поселився в Парлінгтон-Холі поблизу Вечербі, залишивши замок Олівер в жалюгідному стані у руках судового виконавця. Їх доньки — Марія Ізабелла та Елізабет Олівер Гаскен, були обидві одружені з чоловіками з родини Тренч Вудлоун з графства Голвей. Молодша сестра Елізабет вийшла заміж за Фредеріка Мейсона Тренча — ІІ барона Аштан в 1852 році. Сестри були високопрофесійними майстрами, які займалися проектуванням і виконанням як вітражнів. Значна частина їх робіт збереглася. Старша сестра, Марія Ізабелла, була висококваліфікованою різб'яркою дерева, вона опублікувала (під чоловічим псевдонімом) авторитетну книжку з цього питання: «Мистецтво деревообробки», яка все ще є поважним джерелом інформації на цю тему.

Сестри зайнялися ремонтом замку Олівер у 1845 році. Реставрація і перебудова замку була спроектована Йоркським архітектором Джорджем Фаулером Джонсом. Перебудова була здійснена у шотландському баронському стилі. Замок побудований з місцевого рожевого пісковика, що добували на території маєтку. Фаулер Джонс побудував декілька відомих споруд для сестер на півночі Англії, включаючи благодійні господарства та церкви. Поки Марія Ізабелла та її чоловік будували свій будинок у Йоркширі в Гаскені (Парлінгтон-Холл), Елізабет та її чоловік будували замок Олівер. Пізніше цей будинок успадкував нащадок Елізабет — високоповажний Вільям Косбі Тренч.

Останній представник родини Тренч, що жив у замку Олівер — місіс Лінн Тренч, продала замок гонщику Біллі Коулману в 1978 році. Після цього замок кілька разів змінював власників, з часом став власністю місцевого банку, що розділив маєток на окремі лоти. Сам замок не вдалося продати, замок почав руйнуватися. Крім того, замок руйнували вандали та злодії. Замок Олівер з'явився в книзі «Знищені будинки Ірландії».

У 1988 році замок придбав Даміан Хотон, що, за словами наступного власника, зупинив руйнування замку. У 1998 році замок купив Ніколас Браун, що продовжив реставраційні роботи і перетворив його на житлове приміщення. У 2006 році замок Олівер перейшов у власність Деклана та Емми Кормак, що виконали повноцінні реставраційні роботи та зробили замок своїм будинком. У 2015 році Кормаки продали його неназваній сім'ї з Мельбурна, Австралія, що використовують замок «протягом кількох місяців року».

• Sheridan, Anne. «€3m Limerick castle sold to Australian investors». Limerick Leader. Retrieved 13 August 2015.
• Castle Oliver and the Oliver Gascoignes by Nicholas Browne;
• Burke's Guide to Irish Country Houses by Mark Bence-Jones;
• Ardpatrick by John Fleming