Замок Плессі-Бурре

Замок Плессі-Бурре (фр. Château du Plessis-Bourré) розташований у комуні Écuillé неподалік від Анжера (фр. Anger) в департаменті Мен і Луара (фр. Maine-et-Loire) у Франції і є одним з чудових замків Луари нарівні з такими, як Анжерський замок, Шомон, Шенонсо або Сомюр. Замок прекрасно зберігся і його нинішній вигляд майже не відрізняється від того, що був створений майже п'ять століть тому.

Замок Плессі-Бурре
47°36′03″ пн. ш. 0°32′40″ сх. д.
Статус історична пам’ятка
Статус спадщини пам'ятка історії класифікованаd[1]
Країна  Франція
Розташування Департамент Мен і Луара
Будівництво 1468 р. — 1473 р.
Власник Жан Бурре
Сайт plessis-bourre.com
Ідентифікатори й посилання
Замок Плессі-Бурре (Франція)
 Замок Плессі-Бурре у Вікісховищі

Історія

Історія замку Плессі-Бурре починається в 1462 році, коли Жан Бурре (Jean Bourré), скарбник і довірена особа короля Людовика XI (Louis XI), отримує у володіння землі Плессі-ле-Вен (Plessis-le Vent). Вже в 1468 році Жан починає будівництво замку на місці колишнього феодального маєтку. Через п'ять років, в 1473-му, будівництво замку було завершене.

Основна ідея при будівництві замку полягала в тому, щоб створити маленьку фортецю з усіма елементами, що личать, і в той же час замок повинен був стати резиденцією свого власника з усіма належними зручностями і можливістю проводити пишні бали і свята. До честі архітекторів Плессі-Бурре повністю відповідає цим критеріям.

Про подальшу історію Плессі-Бурре невідоме практично нічого достовірного, аж до арешту в 1793 році власника замку, графа Руіє (Ruillé).

У час Першої світової війни замок був реквізований для військових потреб, і в нім був влаштований госпіталь.

Під час Другої світової війни в нім розташовувалося американське посольство, і замок не постраждав.

У 1955 році, після смерті власника, його племінник відкрив замок для публіки.

Нині замком управляє сім'я Реє-Су (Reille-Soult).

Див. також

Примітки
  1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.

Ресурси Інтернету
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.