Замок Реджінальда

Замок Реджинальда (англ. Reginald's Tower) Башта Реджинальда — один із замків Ірландії, розташований в графстві Вотерфорд, в місті Вотерфорд, на східному кінці міської набережної. Замок баштового типу. Протягом століть башта використовувалась з різною метою, в тому числі і для оборони міста. Цей замок вважається найдавнішою громадською спорудою Ірландії, це єдина міська пам'ятка Ірландії, що зберегла ім'я вікінга.

Замок Реджінальда


52°15′37″ пн. ш. 7°06′19″ зх. д.
Тип Фортечна вежа
Статус спадщини національна пам'ятка Ірландії
Країна  Ірландія
Розташування Вотерфорд
Засновано 13 століття
Ідентифікатори й посилання
Замок Реджінальда (Ірландія)

 Замок Реджінальда у Вікісховищі
Замок Реджинальда. Малюнок 1890 року.

Історія замку Реджинальда

ІХ — ХІІІ століття

Замок Реджинальда побудували англо-норманські феодали після завоювання Ірландії в 1171 році на місці більш давньої фортеці вікінгів. Назва замку походить від англоїзованої форми ірландського імені Рагналл, що походить від давньонорвезького імені Рогнвальдр (Røgnvaldr). Назва башти походить від одного з норвезьких правителів міста, яке ще в ІХ столітті заснували вікінги. Можлива дата побудови першої башти Реджинальда вікінгами — 1003 рік. Нинішня башта була побудована в ХІІІ — XIV століттях. Основна частина була побудована десь в 1253—1280 роках. Хоча ще в 1185 році англійський принц Джон — майбутній король Англії Джон Безземельний прибув в Вотерфорд і розпочав будівництво оборонних споруд, у тому числі і цього замку.

Башта Реджинальда висотою 54 фути. Горизонтальний переріз башти круглий. Башта діаметром 42½ фути і вкрита конічним дахом. Спіральні сходи піднімаються всередині товстих стін. Цей замок був частиною стародавньої міської фортеці Вотерфорда, і його можна вважати вершиною трикутника, утвореного трьома структурами — баштою Тургесіуса на вулиці Барронстренд, замку св. Мартіна на Леді-лейн та вежі Реджинальда на набережній і торговому центрі. Ця башта була стратегічно важливою — розташована на висоті між гілкою річки Сент-Джонс на південному сході (потім осушеної, і тепер це місце відоме як торговий центр) і річки Шур на півночі. Це біля давньої французької церкви. Це місце іноді називається Дундорі (походить назва від ірландського слова, яке означає «форт дуба»), тобто, башта Реджинальда іноді називається Башта Дандорі — Башта Фотеці Дуба. Також башта відома як Кільцева вежа. Це була одна з сімнадцяти веж, яка оточувала місто Вотерфорд у часи середньовічя. Сьогодні це найбільша з шести башт, що дожили до нашого часу і які вважаються кращими зразками середньовічних ірландських оборонних споруд. Інші вежі, які збереглися це — Годинникова вежа, Подвійна вежа, Французька вежа, Півмісячна вежа та Вежа Берега.

Вежа Реджинальда використовувалась як митниця, монетний двір, арсенал, в'язниця, військовий склад. Вежа також відома тим, що в цій вежі відбулось весілля Річарда де Клера — ІІ графа Пембрук з Аойфе (Ефе) — дочкою Дермота Мак Мурроу — короля Ленстера (Лагіна), завдяки зраді якого Ірландія була завойована англо-норманськими феодалами у 1171 році. Після цього вежа була частиною королівського замку, який відвідав в 1210 році король Англії Джон Безземельний, що наказав карбувати в Вотерфорді нові монети.

XIV—XVIII століття

Король Англії Річард ІІ відвідав замок Реджинальда в 1394 році, а потім ще раз в 1399 році. Він використовував вежу в якості арсеналу. 27 липня 1399 року король Річард ІІ залишив замок Реджинальда і повернувся в Англію, де він був скинутий з трону і схоплений майбутнім королем Генріхом IV.

У 1463 році на замовлення парламенті Ірландії, що в той час засідав у місті Вотерфорд у вежі Реджинальна карбувалися монети. На монетах був напис: «Civitas Waterford». У 1495 році гармати замку Реджинальда успіхно відбили штурм війська Перкіна Варбекка — самозванця, що проголосив себе королем Англії Генріхом VII. Гарматний обстріл з вежі затопив один з кораблів самозванця під час 11-ти денної облоги міста. Це було перше успішне використання артилерії в історії Ірландії. У 1901 році з дна річки Шур вдалося дістати гармату тих часів. Ця перемога була відображена в девізі міста Вотерфорд: «Urbs Intacta Manet» — «місто лишається непереможеним».

У 1641 році спалахнуло повстання за незалежність Ірландії. Над містом Вотерфорд і замком Реджинальда замайорів прапор Ірландської конфедерації. Місто і замок були обложені у 1649 році англійськими військами Олівера Кромвеля. Але він тоді так і не зміг захопити місто. Він повернувся сюди в 1650 році і взяв місто штурмом. У стінах замку Реджинальда застрягли гарматні ядра, що лишилися там з часів того штурму.

У 1690 році після поразки в битві на річці Бойн король Англії та Ірландії католик Джеймс II (Яків ІІ) піднявся на вершину вежі Реджинальда, щоб останній раз подивитися на втрачене королівство, перш ніж назавжди покинути Ірландію і піти у вигнання.

У XVII—XVIII століттях башта використовувалася для зберігання боєприпасів. На початку ХІХ століття замок Реджинальда функціонував як в'язниця.

ХІХ — ХХІ століття

У 1861 рроці замок Реджинальда став власністю корпорації «Вотерфорд» та резиденції головного констебля Вотерфорду. Замок продовжквав бути заселеним до 1954 року, коли останній житель замку покинув його, а будівля перетворилася на музей. Під час Другої світової війни замок обладнали під бомбосховище — очікували можливих військових дій та бомбардування. Сьогодні в замку знаходиться Музей вікінгів Вотерфорда, експонати, багато археологічних знахідок 2003 року, що були знайдені під час розкопок у Вудстоуні на річці Шур поблизу міста.

Джерела

  • Smith, Charles (1746). The Ancient and Present State of the County and City of Waterford.
  • Power, Patrick C. (1933). A Short History of County Waterford.
  • McEneaney, Eamonn (2001). Discover Waterford. O'Brien Press. ISBN 9780862786564.
  • Halpin, A; Newman, C (2006). Ireland: An Oxford Archaeological Guide to Sites from Earliest Times to AD 1600. Oxford Archaeological Guides. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-280671-0.
  • Walsh, Joseph J. (1968). Waterford's Yesterdays and Tomorrows and an Outline of Waterford History. Munster Express. ISBN 9780950205618.
  • Wilson, A (2014). «The Vikings in Munster». In Birkett, T; Lee, C. The Vikings in Munster (PDF). Languages, Myths and Finds (series vol. 3). Centre for the Study of the Viking Age, University of Nottingham. pp. 20–32. ISBN 9780853583004.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.