Запорожченко Іван Данилович

Запорожченко Іван Данилович (24 листопада 1872, с. Артюхівка, тепер Роменського району Сумської області — 2 березня 1932 на хуторі Олава Роменського району Сумської області)

Народний кобзар та поет. Осліп в 6 років. Батько Івана був добрим музикантом-скрипалем, який мандрував по навколишніх селах та панських маєтках, аби прогодувати себе і родину. Від нього і перейняв Іван ще в молодості любов до пісні та музики, навчився грати на кобзі.

У 1901 році почав складати вірші і пісні, яких записано близько 60: про революційні події («Революція 1905 року», «1917 рік»), громадянську війну («Наступ Денікіна»), радянську дійсність («Пісня комсомольців», «Слава Комуні і Леніну»), побутового змісту, ліричні та інші. Деякі його пісні стали народними.

Окремі твори І. Д. Запорожченка поміщені в збірниках: «Українські народні думи та історичні пісні» (К., 1955) та «Пісні» (Чернігів, 1936).