Зап'ясток
Зап'я́сток, зап'я́стя (лат. carpus) — частина кисті, яка складається з 8 кісточок (ossa carpi, ossa carpalia, однина os carpale), розташованих у два ряди.
| Зап'ясток | |
|---|---|
 Рентгенограма руки з кістками зап'ястка | |
 Кістки зап'ястка. | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | carpus |
| MeSH | D002348 |
| TA98 | A02.4.08.001 |
| TA2 | 1249 |
| FMA | 23889[1] |
| Анатомічна термінологія | |
Сукупність зап'ясткових кісток утворює своєрідне склепіння: опукле на дорсальній стороні і жолобчасте на долонній. Жолоб чи борозна зап'ястка (sulcus carpi) з променевої сторони обмежений променевим підвищенням зап'ястка (eminentia carpi radialis), утвореним горбками човноподібної кістки та кістки-трапеції, а з ліктьової сторони — ліктьовим підвищенням (eminentia carpi ulnaris), утвореним горохоподібною кісткою та гачком гачкуватої кістки.
Назва
Латинська назва carpus походить від грец. καρπὁς, що сходить до пра-і.є. *kʷerp- («повертати»). Українська назва зап'ясток, зап'ястя пов'язане з «п'ясток, п'ясть».
Будова
Кістки
Сукупність восьми зап'ясткових кісток можна поділити або на два поперечні ряди (проксимальний і дистальний), або в три поздовжні колони (променеву, півмісяцеву та ліктьову).
Перший ряд (проксимальний) у порядку від променевої кістки: човноподібна (os scaphoideum), півмісяцева (os lunatum), тригранна (os triquetrum) і горохоподібна (os pisiforme). Другий ряд (дистальний): трапеція (os trapezium) або велика трапецієподібна кістка, трапецієподібна (os trapezoideum) або мала трапецієподібна кістка, головчаста (os capitatum) і гачкувата (os hamatum). Проксимальний ряд зчленовується з променевою кісткою за допомогою променево-зап'ясткового суглоба. Кожен ряд утворює дугу, вигнуту проксимально і увігнуту дистально. На долонній стороні зап'ясток вигнутий і утворює зап'ястковий канал, покритий утримувачем згиначів (flexor retinaculum)[2]. Проксимальний ряд зчленовується з поверхнями променевої кістки і кісток дистального ряду. У проксимальному ряді кожна кістка має обмежену незалежну рухомість: наприклад, човноподібна бере участь у забезпеченні міжкісткової сталості, рухомо зчленовуючись з трапецією і трапецієподібною кісткою. Кістки дистального ряду, навпроти, закріплені більш жорстко, тому цей ряд рухається разом з п'ястковими кістками[3].
З біомеханічного і клінічного погляду п'ясткові кістки краще ділити на три колони:[4] променево-човноподібну (човноподібна, кістка-трапеція та трапецієподібна), центрально-півмісяцеву (півмісяцева та головчастка кістки) і ліктьово-тригранну (тригранна та гачкувата кістки). При такому діленні горохоподібна кістка розглядається як сезамоподібна, включена в сухожилок ліктьового згинача зап'ястка[4]. Ліктьова колона має проміжок між ліктьовою і тригранною кістками, тому тільки променево-човноподібна і центрально-півмісяцева колони зчленовуються з передпліччям (променевою кісткою). Зап'ясток є більш сталим у згинанні, ніж у розгинанні, завдяки тому що сила капсул і зв'язок більша, ніж сила взаємного зчеплення кісток[3].
Зчленування
ДМС
ПМС
ПФС
ЗПС
I
II
III
IV
V
|
| Зап'ясткові кістки із суглобами (виділені фіолетовим). Ліва рука, вигляд спереду (з боку долоні). |
| Назва | Проксимальні/променеві зчленування | Латеральні/медіальні зчленування | Дистальні/п'ясткові зчленування |
|---|---|---|---|
| Проксимальний ряд | |||
| Човноподібна | променева | головчаста, півмісяцева | трапеція, трапецієподібна |
| Півмісяцева | променева, суглобовий диск | човноподібна, тригранна | головчаста, гачкувата (іноді) |
| Тригранна | суглобовий диск | півмісяцева, горохоподібна | гачкувата |
| Горохоподібна | тригранна | ||
| Дистальний ряд | |||
| Трапеція | човноподібна | трапецієподібна | перша та друга п'ясткові |
| Трапецієподібна | човноподібна | трапеція, головчаста | друга п'ясткова |
| Головчаста | човноподібна, півмісяцева | трапецієподібна, гачкувата | третя, частково друга та четверта п'ясткові |
| Гачкувата | тригранна, півмісяцева | головчаста | четверта і п'ята п'ясткові |
Додаткові кістки
Окрім вищеописаних, у зап'ястку іноді спостерігаються додаткові кістки. З понад 20 описаних додаткових зап'ясткових кісток, тільки чотири вважаються справжніми додатковими (центральна, шилоподібна, друга трапецієподібна та друга горохоподібна). Іноді трапляється розділення човноподібної, тригранної та горохоподібної кісток на дві[2].
Примітки
- Foundational Model of Anatomy
- Platzer 2004, p 124
- Schmidt-Lanz 2003, p 29
- Thieme Atlas of Anatomy 2006, p 224
- Platzer 2004, p 126
Література
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
- «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
- Анатомія людини. У трьох томах. Том перший. / За редакцією В. Г. Черкасова, А. С. Головацького, М. Р. Сапіна — Вінниця: Нова Книга, 2013, видання 3, 368 с.