Заріччя (городище)
Городище в селі Заріччя — залишки давньоруської фортеці (города) на річці Стугні в Обухівському районі Київській області.
| Городище у селі Заріччя | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Залишки городища в селі Заріччя | ||||
|
| ||||
| Тип | замок | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Заріччя Київської області | |||
| Будівництво | 988 рік — | |||
| Стан | зруйноване | |||
| Ідентифікатори й посилання | ||||
Розташування та історія археологічних досліджень
Городище розташоване лівому березі річки Стугна на мисові, який утворюють два яри. Городище частково пошкоджене кар'єром цегельні.
Поселення складалося із двох укріплених частин — дитинця окольного граду. Загальна площа городища складає близько 1,5 га.[1] Висота валу з напільної частини — 2 м, глибина рову — 5 м.
Городище досліджували П. Раппопорт і Б. Рибаков (в 1963—1964 рр.). Під час розкопок в валу городище виявили сирцеву кладку (характерну для будівництва епохи князя Володимира Святославича) і дубові городні. Значну зацікавленість викликають ворота (з дитинця в окольний град) у вигляді вузького отвору, обкладеного дубовими плахами. Ворота були перекриті баштою.
Весь матеріал, знайдений на городищі, датується кінцем Х — початком ХІ ст. На території городища було знайдено срібники Володимира Святославича[2]. Згідно даних археологічних досліджень, городище загинуло внаслідок сильної пожежі (очевидно було спалене печенігами або в результаті міжусобної боротьби після смерті Володимира Святославича).
Новогород Малий
Згідно припущення Б.Рибакова, городище в Заріччі — це місто Новогород Малий, згадане в ІІІ Новогородському літописі в статті за 1030 рік в контексті згадки про походження Феодосія Печерського:
 |
|
 |
Згідно сучасних досліджень, ІІІ Новогородський літопис — компіляція більш пізніших часів, а тому допис про Малий Новогород, скоріше за все, з'явився набагато пізніше, коли поселення в Заріччі припинило своє існування.
Примітки
- Куза А. В. Древнерусские городища X—XIII веков. Свод археологических памятников. — М., 1996. — С. 172.
- Там само.
Галерея
.jpg.webp)
Учасники Вікіекспедиції на фоні городища
Місце, де були в'їзні ворота%252C_%D0%B2%D0%B0%D0%BB_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%8F_3.jpg.webp)
Вид на городище_6.jpg.webp)
Городище в Заріччі%252C_%D0%B2%D0%B0%D0%BB_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%8F_11.jpg.webp)
Вал дитинця%252C_%D0%B2%D0%B8%D0%B4_%D0%B7_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4.jpg.webp)
Вид з дитинця на окольний град%252C_%D0%B2%D0%B8%D0%B4_%D0%B7_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE_2.jpg.webp)
Вид з дитинця на село%252C_%D0%B2%D1%85%D1%96%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C.jpg.webp)
Вхід до дитинця%252C_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_2.jpg.webp)
Рів і вал%252C_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_3.jpg.webp)
На території дитинця%252C_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_4.jpg.webp)
Рів і вал дитинця_13.jpg.webp)
Вид на цегелню і пагорб, де розташоване городище%252C_%D0%B2%D0%B0%D0%BB_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%8F_8.jpg.webp)
Зруйнована частина городища
Джерела та літаратура
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с.
- Куза А. В. Древнерусские городища X—XIII веков. Свод археологических памятников. — М., 1996