Заслужений хімік Російської Федерації

Звання «Заслужений хімік Російської Федерації» присвоюється високопрофесійним робітникам, майстрам, інженерно-технічним та науковим працівникам хімічної промисловості за особисті заслуги:

• у виконанні з істотним випередженням графіку виробничих завдань;
• у здійсненні раціоналізаторської та інноваційної діяльності, що сприяє значному поліпшенню якості виробленої продукції та її фізико-хімічних властивостей, а також високоефективного функціонування виробництва;
• у створенні на території Російської Федерації інноваційних хімічних виробництв, що забезпечують задоволення потреб населення і організацій різних галузей промисловості високоякісної сучасної продукції і істотне заміщення її імпортних аналогів;
• у підготовці кваліфікованих кадрів для хімічної промисловості.

Почесне звання «Заслужений хімік Російської Федерації» присвоюється, як правило, не раніше ніж через 20 років з початку здійснення професійної діяльності в організаціях хімічної промисловості (громадянам, які працюють безпосередньо на установках і апаратах хімічних виробництв або на технологічному обладнанні, — не раніше ніж через 15 років) і при наявності у представленого до нагородження особи галузевих нагород (заохочень) федеральних органів державної влади або органів державної влади суб'єктів Російської Федерації.

Почесні звання Російської Федерації присвоюються указами Президента Російської Федерації на підставі подань, внесених йому за результатами розгляду клопотання про нагородження і пропозиції Комісії при Президентові Російської Федерації з державних нагород.

Почесне звання «Заслужений хімік Російської Федерації» встановлено Указом Президента Російської Федерації від 30 грудня 1995 року[1] № 1341 «Про встановлення почесних звань Російської Федерації, затвердження положень про почесні звання і опису нагрудного знаку до почесних звань Російської Федерації»[2]. Тим же указом затверджено первісне Положення про почесне звання, в якому говорилося:

Почесне звання «Заслужений хімік Російської Федерації» присвоюється:

• висококваліфікованим робітникам і майстрам, які досягли високих показників у виробництві продукції, поліпшення її якості, підвищення продуктивності праці і які працюють безпосередньо на установках і апаратах хімічних виробництв або на технологічному обладнанні з нафтопереробки і нафтохімії не менше 10 років;
• висококваліфікованим робітникам, майстрам, інженерно-технічним та науковим працівникам за заслуги у виконанні виробничих завдань, поліпшення якості і зниження собівартості продукції, вдосконалення техніки і технології, створення та освоєння нових видів продукції, підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва, які зробили значний внесок у науково-технічний прогрес хімічного комплексу, нафтопереробної промисловості, підготовку кадрів, які працюють на підприємствах, в об'єднаннях, науково-дослідних, технологічних і інших організаціях хімічного комплексу, нафтопереробної промисловості, на підприємствах, в організаціях аналогічного профілю інших галузей промисловості 15 і більше років.

В теперішньому вигляді Положення про почесне звання затверджено Указом Президента Російської Федерації від 7 вересня 2010 року № 1099 «Про заходи щодо вдосконалення державної нагородної системи Російської Федерації»[3].

Нагрудний знак має єдину для почесних звань Російської Федерації форму і виготовляється з срібла висотою 40 мм і шириною 30 мм. Він має форму овального вінка, утвореного лаврової і дубовими гілками. Перехрещені унизу кінці гілок перев'язані бантом. На верхній частині вінка розташовується Державний герб Російської Федерації. На лицьовій стороні, в центральній частині, на вінок накладено картуш з написом — найменуванням почесного звання.

На зворотному боці є шпилька для прикріплення нагрудного знака до одягу. Нагрудний знак носиться на правій стороні грудей.

У Росії до прийняття Указу Президента Російської Федерації від 30 грудня 1995 року № 1341 діяли правові акти про встановлення почесних звань РРФСР. Після зміни найменування держави з «Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка» на «Російська Федерація» (див. Закон РРФСР від 25 грудня 1991 року № 2094-I)[4] в назвах усіх почесних звань найменування «РРФСР» було замінено словами «Російської Федерації», таким чином, з 1992 року до 30 березня 1996 року проводилося присвоєння однотипного почесного звання РРФСР, що існував з 1978 року, з тотожним сучасному найменуванням.

• Щеголев К.А. Современные награды России. Традиции и преемственность. — М.: Вече, 2009. — С. 362. — (История наград). — ISBN 978-5-9533-3696-3.
• Винокуров В. А. Система государственных наград Российской Федерации: история, современность и перспективы развития. — М.: Дело, 2012. — 243 с. — ISBN 978-5-7749-0725-0.
• Гончаров А. И. Наградная система Российской Федерации. — М.: Посев, 2010. — 254 с.