Захоплення Корона (1532–1534)

Після розподілу земель Візантії в результаті IV хрестового походу, з 1209 року Корон належав Венеції, але під час Другої османо-венеційської війни (1499—1503), в 1500 році османський адмірал Кемаль-реїс, внаслідок перемоги в битві при Модоні захопив це стратегічне портове місто.

У 1532 р., в ході Малої війни в Угорщині[1], під час військового компанії, що вів Сулейман I проти габсбурзької Австрії, імператор Карл V Габсбург наказав генуезькому адміралу Андреа Доріа напасти на османські міста на узбережжі Мореї (Пелопоннес) для відволікання уваги османів від кампаній на материку.

Місто та фортеця Корон на карті 1688 року

Флот Андреа Доріа, до складу якого входив один з найбільших кораблів того часу — броньована карака лицарів-госпітальєрів Санта Анна, спромігся захопити на узбережжі Мореї стратегічні порти в Коринфській затоці — Патрас і Лепанто. Флот Доріа також захопив стару венеційську фортецю Корон в Мессенії і спустошив його околиці.

Навесні 1533 року османський султан Сулейман Пишний відправив 60 галер, щоб повернути собі місто. Вони заблокували гавань, але були розгромлені генуезьким флотом на чолі з адміралом Доріа, що підкреслило слабкість тогочасного османського флоту[1]. Це переконало Сулеймана влітку 1533 року запропонувати очолити османський флот упішному берберському корсару і бею Алжира Хізиру Барбароссі. Проте Барбаросса зміг підготувати новий османський флот і вийти з ним в море лише в липні 1534 року.

Ще до виходу флоту Барбаросси в море, Сулейман направив сухопутну армію на чолі з Ях'я-Пашазаде Мехмед-беєм, якому вдалось відвоювати усі захоплені Доріа міста. Зокрема, сухопутна армія успішно здійснила облогу Корона, змусивши його капітулювати 1 квітня 1534 року. На умовах капітуляції іспанському гарнізону було дозволено залишити місто неушкодженим і відпливти в Італію[2].

Захоплення імперським флотом з моря Корона ті інших важливих османських міст та невдалі дії османського флоту під час спроби звільнити Корон, змусили Сулеймана усвідомити важливість наявності потужного морського флоту з талановитим командиром. Створення нового морського флоту було доручено відомому берберському корсару і бейлербею Алжиру Хайр ад-Діна Барбароссі, якого Сулейман в серпні 1533 року терміново викликав в Стамбул і призначив капудан-пашею (головним адміралом) флоту Османської імперії.

Під керівництвом Барбаросси Османський флот здобув ряд блискучих перемог, найзначнішою з яких стала перемога над об'єднаним європейським флотом в Битві при Превезі в 1538 році, яка ознаменувала початок тридцятирічного періоду домінування османського флоту в Середземномор'ї.

• Roger Crowley (2008), Empires of the sea, Faber & Faber ISBN 978-0-571-23231-4
• Setton, Kenneth M. (1984). The Papacy and the Levant (1204—1571), Volume III: The Sixteenth Century to the Reign of Julius III. Philadelphia: The American Philosophical Society . ISBN 0-87169-161-2.