Захра Нематі
Захра Нематі (перс. زهرا نعمتی) — іранська лучниця, переможниця Паралімпійських ігор 2012 року в Лондоні.
Захра Нематі | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||
Загальна інформація | ||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Іран | |||||||||||||||||||||||
Народження |
30 квітня 1985 (36 років) Kerman Countyd, Керман, Іран | |||||||||||||||||||||||
Спорт | ||||||||||||||||||||||||
Країна | Іран | |||||||||||||||||||||||
Вид спорту | Стрільба з лука | |||||||||||||||||||||||
Участь і здобутки | ||||||||||||||||||||||||
Захра Нематі у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||
|
Життєпис
Захра Нематі народилася в місті Керман (Іран). 2003 року внаслідок автомобільної аварії зазнала травми спини і паралічу обох ніг[1][2].
Спортивна кар'єра
Нематі з дитинства займалася тхеквондо і до аварії мала чорний пояс у цьому виді спорту. 2006 року почала займатися стрільбою з лука і через шість місяців посіла 3-тє місце в національному чемпіонаті, змагаючись проти здорових спортсменок[3]. У змаганнях серед інвалідів вона бере участь у класі W2[1].
Нематі вдалось потрапити до складу збірної Ірану на Паралімпійських іграх 2012, які проходили в Лондоні (Велика Британія), де вона виграла дві медалі, ставши першою іранською спортсменкою, яка виграла золоту медаль на Олімпійських або Паралімпійських іграх[4]. На тих іграх у класі W1/W2 вона посіла перше місце в турі за місця, набравши 613 очок, а в 1/8 фіналу перемогла італійку Міранджелу Перну з рахунком 6–0. У чвертьфіналі здолала Гізем Гірісмен з Туреччини знову з рахунком 6–0, а у півфіналі також всуху перемогла італійку Вероніку Флорено. У фіналі вона зустрілась з іще однією лучницею з Італії Елізабеттою Міхно і, перемігши суперницю з рахунком 7–3, здобула золоту нагороду[5]. Захра присвятила цю медаль: "всім людям, які молилися за мій успіх" [6].
На тій самій Олімпіаді, у командній першості, Нематі входила до складу збірної Ірану разом Разіє Шір Мохаммаді та Захрою Джаванмард. У турі за місця вони посіли 2-ге місце з результатом 1646 очок, а у чвертьфіналі здолали команду Чехії. У півфіналі іранки поступились команді Південної Кореї з рахунком 186-192, а потім у поєдинку за бронзу перемогли Італію 188–184.[7].
2015 року Захра Нематі увійшла в історію, кваліфікувавшись не лише на Паралімпійські, а й на Олімпійські ігри, що проходили в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). На Олімпіаду вона зуміла потрапити завдяки своєму другому місцю на Чемпіонаті Азії 2015 у Бангкоку. До неї серед лучників таке саме досягнення здійснила в 1996 році італійка Паола Фантато[8].
НОК Ірану настільки високо оцінив досягнення спортсменки, що доручив їй право нести прапор під час Параду націй на Церемонії відкриття Олімпійських ігор 2016[4].
На Олімпіаді 2016 Захра Нематі взяла участь в індивідуальній першості. У турі за місця вона посіла 49 місце, набравши 609 очок. Зрештою фінішувала на 33-му місці, у 1/16 фіналу поступившись Інні Степановій з Росії[9].
Відзнаки
2013 року Захра Нематі отримала нагороду «Дух спорту»[3].
Примітки
- Athlete Bio NEMATI Zahra. International Paralympic Committee. Процитовано 2 травня 2016.
- Iran’s Zahra NEMATI wins individual SportAccord award. World Archery Federation. 30 травня 2013. Процитовано 3 травня 2016.
- Iran's Zahra Nemati Individual Winner of 2013 Spirit of Sport Awards. International Paralympic Committee. Процитовано 2 травня 2016.
- Zahra Nemati Named Iran Flagbearer at Olympics. Tasnim News Agency. 23 січня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
- London 2012 Paralympic Games Archery Women's Individual Recurve W1/W2. International Paralympic Committee. Процитовано 2 травня 2016.
- Iran's Zahra Nemati wins archery gold at 2012 Paralympics. Tehran Times (Payvand News). 4 вересня 2012. Процитовано 2 травня 2016.
- London 2012 Paralympic Games Archery Women's Team Recurve open. International Paralympic Committee. Процитовано 2 травня 2016.
- No. 37 Nemati secures both Olympic, Paralympic spots for Iran. International Paralympic Committee. Процитовано 2 травня 2016.
- Rio 2016. Rio 2016. Процитовано 26 серпня 2016.