Західна Малайзія
Західна Малайзія, або Півострівна Малайзія — територія Малайзії, що займає Малаккський півострів і прилеглі невеликі острови. Відділена від Східної Малайзії, що знаходиться на острові Калімантан (Борнео), Південнокитайським морем. До Західної Малайзії належать давні малайські ісламські монархії, а також міста з великим населенням китайського походження. Порівняно зі Східною Малайзією Півострівна Малайзія має більше населення та вищий рівень урбанізації.
У Західній Малайзії розташована більшість штатів Малайзії: Джохор, Кедах, Келантан, Куала-Лумпур, Малакка, Негері-Сембілан, Паханг, Перак, Перліс, Пінанґ, Путраджая, Селангор, Тренгану.
Географія
Західна Малайзія межує з Таїландом на півночі та Сінгапуром на півдні. Відділена від островів Індонезії Малаккською протокою. Розташована між 1° і 7° північної широти та 99° і 105° східної довготи. Займає територію 131,6 тисяч км². Рельєф складається з гір, долин річок та прибережних низовин. Центр регіону займають гори Тітівангса, які простягаються на 480 км.[1] Півострівна Малайзія знаходиться у відносно сейсмічно-малоактивному регіоні, попри невелику відстань до сейсмічно-активних регіонів. Утім, землетрус і цунамі 2004 року забрали життя 68 мешканців у Західній Малайзії.[2]
Клімат переважно теплий і вологий упродовж року. Два дощових сезони спостерігаються у травні-вересні та листопаді-березні. Температура повітря зазвичай перебуває в діапазоні 21-32 °C.[1]
Західна Малайзія характеризується високим різноманіттям природних умов.[3][4] Західне узбережжя півострова містить чимало мангрових лісів, серед яких мангри Ларут-Матанг у Пераку вважаються найбільими в Малайзії. Поблизу берега є декілька окремих коралових рифів та острівців, найбільшими з яких є рифи навколо острова Паяр на півночі Кедаху та острова Сембілан поблизу Пераку.[5]
Річки Бенгальського басейну Західної Малайзії досить короткі та стрімкі.[6]
Історія
На сучасному етапі Західна Малайзія складається з таких штатів:
- Султанат Джохор (столиця Джохор-Бару), код:JH
- Султанат Кедах (столиця Алор-Сетар), код:KH
- Султанат Келантан (столиця Кота-Бару), код:KN
- Султанат Паганґ (столиця Куантан), код:PH
- Султанат Перак (столиця Іпох), код:PK
- Султанат Селанґор (столиця Шах-Алам), код: SL
- Султанат Тренґану (столиця Куала-Тренґану), код:TR
- Виборна монархія Неґері-Сембілан (столиця Серембан), код: NS
- Королівство Перліс (столиця Канґар), код:PS
- Губернаторство Малакка (столиця Малакка), код: MK
- Губернаторство Пулау-Пінанґ (столиця Джорджтаун), код:PP або PN
Окрім штатів виділяють дві федеральні території: Путраджая (нова адміністративна столиця) і Куала-Лумпур (колишня столиця і економічний центр).
Економіка
Західні території Півострівної Малайзії є більш заселеними та розвиненими, ніж території на східному узбережжі півострова[6].
Західна Малайзія має добре розвинену систему автомобільних шляхів. Міста поєднані між собою автобусним зв'язком. Малайська залізниця йде вздовж осі півострова, сполучаючи країну з Таїландом і Сінгапуром.
Рибальство поблизу берегів Малайського півострова 1996 року складало понад 75 % усього видобутку риби в країні, понад 800 тисяч тон[7].
Населення
На відміну від Східної Малайзії Півострівна має вищу щільність населення. На меншій площі тут мешкає приблизно 80 % населення країни. 63 % від населення складають етнічні малайці, інші — китайці, індійці, аборигени малайських лісів.[8]. Утім, і серед етнічних малайців є велика гетерогенність у походженні від змішаних індійських і китайських шлюбів, що йде ще з перших століть нашої ери[9].
Примітки
- Wong, C. L.; Venneker, R.; Uhlenbrook, S.; Jamil, A. B. M.; Zhou, Y. (2009). Variability of rainfall in Peninsular Malaysia. Hydrology and Earth System Sciences Discussions 6 (4): 5471–5503. ISSN 1812-2116. doi:10.5194/hessd-6-5471-2009.
- Marto, A., and Kasim, F. (2013), «Seismic impact in Peninsular Malaysia», The 5th International Geotechnical Symposium-Incheon, 237—242. doi:10.13140/2.1.3094.9129(англ.)
- Collins, N. Mark; Sayer, Jeffrey A.; Whitmore, Timothy C. (1991). Peninsular Malaysia. с. 183–191. doi:10.1007/978-1-349-12030-7_22.
- Aiken, S.Robert; Moss, Michael R. (1975). Man's impact on the tropical rainforest of Peninsular Malaysia: A review. Biological Conservation 8 (3): 213–229. ISSN 00063207. doi:10.1016/0006-3207(75)90065-8.
- Alias, M. 2003. Trophic Model of the Coastal Fisheries Ecosystem of the West Coast of Penisular Malaysia, p. 313—332. In G. Silvestre, L. Garces, I. Stobutzki, M. Ahmed, R.A. Valmonte-Santos, C. Luna, L. Lachica-Aliño, P. Munro, V. Christensen and D. Pauly (eds.) Assessment, Management and Future Directions for Coastal Fisheries in Asian Countries. WorldFish Center Conference Proceedings 67, 1 120 p(англ.)
- NATIONAL REPORT OF MALAYSIA. On the. Formulation of a Transboundary Diagnostic Analysis And Preliminary Framework of a Strategic Action Programme(англ.)
- Abu Talib, A., M. Mohammad Isa, I. Mohamad Saupi and Y. Sharum. 2003. Status of demersal fishery resources of Malaysia. p. 83 — 136. In G. Silvestre, L. Garces, I. Stobutzki, M. Ahmed, R.A. Valmonte-Santos, C. Luna, L. Lachica-Aliño, P. Munro, V. Christensen and D. Pauly (eds.) Assessment, Management and Future Directions for Coastal Fisheries in Asian Countries. WorldFish Center Conference Proceedings 67, 1 120 p.(англ.)
- Hoh, Boon-Peng; Deng, Lian; Julia-Ashazila, Mat Jusoh; Zuraihan, Zakaria; Nur-Hasnah, Ma’amor; Nur‐Shafawati, Ab Rajab; Hatin, Wan Isa; Endom, Ismail; Zilfalil, Bin Alwi; Khalid, Yusoff; Xu, Shuhua (2015). Fine-scale population structure of Malays in Peninsular Malaysia and Singapore and implications for association studies. Human Genomics 9 (1). ISSN 1479-7364. doi:10.1186/s40246-015-0039-x.
- Harpending, Henry; Hatin, Wan Isa; Nur-Shafawati, Ab Rajab; Zahri, Mohd-Khairi; Xu, Shuhua; Jin, Li; Tan, Soon-Guan; Rizman-Idid, Mohammed та ін. (2011). Population Genetic Structure of Peninsular Malaysia Malay Sub-Ethnic Groups. PLoS ONE 6 (4): e18312. ISSN 1932-6203. doi:10.1371/journal.pone.0018312.
Джерела
- Peninsular-let Malaysia. Britannica.(англ.)