Зварювальний струм

Зва́рювальний струм — один з головних параметрів, який характеризує електричні властивості зварювальної дуги. Разом із напругою, зварювальний струм при сталому режимі зварювання виражає статичну вольт-амперну характеристику.

Розрізняють постійний і змінний струм. Джерелами постійного струму є генератори і випрямляювачі, змінного — трансформатори.

Джерела постійного струму для дугового зварювання виготовляють одно- та багатопостовими, а джерела змінного струму — лише однопостовими.

Змінний струм — електричний струм, який змінюється гармонічно за величиною та напрямком через рівні проміжки часу, графічно відображається синусоїдальним чи косинусоїдальним законом і характеризує величину струму і напруги у даний момент часу. В українській енергетиці застосовується частота 50 Гц.

Зварювальний струм залежить від діаметра електрода, який обирається в залежності від товщини матеріалу, що зварюється, та способу з'єднання. Окрім того, на величину струму впливає положення зварного шва у просторі.

Від величини зварювального струму залежить кількість наплавленого металу за одиницю часу, тобто продуктивність зварювання, а також глибина проплавлення (провар).