Звичай ділового обороту

Звичай ділового обороту — це правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у сфері ділового обороту.[1]

Звичаю ділового обороту притаманні наступні ознаки:

  • не передбачений законодавством;
  • склався і став обов’язковим у певній сфері діяльності;
  • багатократне і одноманітне повторення;
  • забезпечений соціальним примусом (авторитетом);
  • регулює конкретні цивільно-правові відносин в установленому порядку;
  • санкціонований державою.[2]

Умови застосування звичаю

Для того, щоб мати змогу застосувати звичай ділового обороту, такий звичай повинен відповідати наступним вимогам:

  • регулювати законодавчо неврегульовані правовідносини;
  • не мати суперечностей з договором або актами цивільного законодавства.

Разом з тим сторони вправі укласти договір, який суперечить звичаю.

У випадку виникнення спору, наявність звичаю, його застосування у певній сфері цивільних відносин, на певній території тощо, згідно зі статтею 33 ГПК України, повинна довести сторона, яка посилається на звичай як на підставу своїх вимог і заперечень.

Якщо звичай визнаний господарським судом загальновідомим на підставі частини першої статті 35 ГПК України, він не потребує доказування.

Відсилання до звичаїв ділового обороту в ЦКУ

Цивільний кодекс України містить відсилання до звичаїв ділового обороту, зокрема у таких статтях: 529, 531, пункті 2 статті 538, 627,654,668, 682, 687, 689, 691, 846, 857, 938, 1014, 1021, 1059, 1068, 1088, 1089, 1099 тощо.

Документи, в яких зафіксовані звичаї ділового обороту в Україні

Абзац третій частини першої статті 7 ЦК України визначає, що звичай може бути зафіксований у відповідному документі. Разом з тим фіксація певних правил поведінки у документі сама по собі не є доказом того, що ці правила є звичаєм.

В Україні, звичаї ділового обороту закріплені, зокрема, в наступних документах:

  • Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів;
  • Принципи УНІДРУА;
  • Правила "Інкотермс".

Посилання
  1. Ст.7 ЦКУ
  2. Правовий звичай, узвичаєність, звичай ділового обороту - форми права сучасної України: проблеми застосування / Н.Є. Толкачова // Соціологія права. — 2011. — № 2.[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.