Землетрус у Перу (1970)

Підводний землетрус відбувся 31 травня 1970 року на відстані 35 км від узбережжя Перу і тривав близько 45 секунд. Він зачепив регіони Анкаш та Ла-Лібертад. Магнітуда землетрусу становила 7,9, а інтенсивність за шкалою Меркаллі — VIII[1]. Дослідження гіпоцентру показали, що причина землетрусу — нормальні геологічні розломи[2].

Американською гуманітарною місією у Перу після землетрусу керувала перша леді США Пет Ніксон

Землетрус зачепив територію площею 83 000 км² у північних регіонах Перу — Анкаші та Ла-Лібертад. Повідомлення про пошкодження та поштовхи надходили з інших регіонів Перу, Еквадору та західної й центральної Бразилії.

Пошкодження внаслідок землетрусу були значними. Була зруйнована місцева інфраструктура зв'язку, транспорту та торгівлі. Економічні збитки становили понад пів мільярда доларів США. Населені пункти, а також будинки, громадські заклади, навчальні заклади та промисловість у них, були зруйновані або сильно пошкоджені[3]. У Чимботе та інших великих містах регіону Анкаш зруйновано 80-90 % будівель, що зачепило понад 3 мільйони осіб. Пошкоджено було Панамериканську магістраль, через що було запізнення у надходженні гуманітарної допомоги. Річка Ріо-Санта вийшла з берегів та пошкодила генератор місцевої ГЕС. 60 % залізничного сполучення у регіоні не були придатні для використання.

Щороку 31 травня у школах Перу відбуваються тренування щодо запобігання жертвам землетрусу в пам'ять про цей катаклізм.

Внаслідок землетрусу та підземних поштовхів відбувся зсув скелі гори Уаскаран. Значна частина гори відкололася від неї та обвалилася донизу, потягнувши за собою уламки скель та сніг і спричинивши лавину. Сніг та уламки впали на місто Юнґай. Через це загинуло майже 20 тисяч жителів міста[4]. Уряд Перу заборонив проводити розкопки на місці падіння скелі на Юнґай, оголосивши це місце «національним кладовищем».