Зимовий палац (Біла Церква)

Зимовий палац Браницьких — пам'ятка цивільної архітектури у місті Біла Церква. Збудований у 1796 р. як житлове зимове приміщення поміщиків Браницьких, а влітку графи жили в літньому палаці парку "Олександрія" (цей палац не зберігся). Розташована в центральній частині міста, будівля є одним з яскравих зразків палацового будівництва в Україні. Розташовується на Олександрійському бульварі, 7.

Зимовий палац Браницьких
49°47′33″ пн. ш. 30°06′34″ сх. д.
Країна  Україна
Місто Біла Церква
Бульвар 50-річчя Перемоги, 7 49°47′33″ пн. ш. 30°06′34″ сх. д.
Тип палац
Стиль класицизм
Будівництво ???—1796 роки

Зимовий палац Браницьких
Зимовий палац Браницьких (Україна)
 Медіафайли у Вікісховищі

Особливості будівлі

Малюнок Наполеона Орди «Костьол Іоанна Хрестителя та палац Браницьких».

Будівля виконана в стилі строгого класицизму. Її двоповерховий об'єм відрізняється підкресленою пластичністю, геометричною визначеністю мас. Стіни прорізані прямокутними вікнами, поверхи розділені профільованою тягою. Перекриття плоскі. Вхідна частина парадно виділяється чотирьохколонним іонічним портиком, що додає будівлі певної урочистості.

Пам'ятна дошка Гаркуші М. А. на корпусі будівлі

Споруда чотирикутна в плані, дерев'яна, тинькована, двоповерхова з боку фасаду і триповерхова з тильної сторони. Вона має великий кам'яний підвал, який використовувався для зберігання вина та продуктів. Інтер'єр прикрашений ліпними карнизами. Первісне анфіладне розташування приміщень не збереглося; нинішнє внутрішнє планування — коридорне.


Використання будівлі

Певний час в палаці розміщувався музей зброї Браницьких, наприкінці XIX ст. — комісарія або головне управління маєтком Браницьких. В 20-і роки XX ст. в цьому будинку розміщувались районні партійні організації. У 1930–1941 рр. у будівлі зимового палацу був райком КПУ; у 1941–1944 рр. — німецький військовий шпиталь; у 1944–1949 рр. — спецшпиталь № 2686 для німецьких військовополонених. З 50-х рр. до 1969 р. будівля зимового палацу орендувалась райвиконкомом та районним комітетом народного контролю. У 1956 р. вона була взята під охорону державою і внесена до списку пам'яток архітектури. Нині в приміщенні зимового палацу розташовані школа мистецтв № 1 і районний архів.

Відомі відвідувачі

У 1823 р. у зимовому палаці перебував Філіп Вігель — відомий мемуарист, чиновник канцелярії Новоросійського краю.

Галерея

Джерела

  • Євген Чернецький Історія Білої Церкви: події, постаті, життя.— Біла Церква: Видавець Пшонківський О. В., 2012. 448 іл. ISBN 978-617-60-004-0
  • Срібняк М. Л., Федотов В. М. Біла Церква. Історико-архітектурний нарис. — К.: Будівельник, 1966 — С. 23, 25
  • Біла Церква. Шлях крізь віки. — Біла Церква: Буква, 1994 — 315–316
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 1. — К.: Будівельник, 1983 — С. 126.(рос.)
  • Памятники истории и культуры Украинской ССР. Каталог-справочник. — К.: Наукова думка, 1987 — С. 234
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.