Золота булла (1356)

Золота булла 1356 (лат. Bulla Aurea) — законодавчий акт Священної Римської імперії, ухвалений імперським рейхстагом в 1356 році; найвідоміший з документів, що називався «Золота булла». Текст документа, складений латиною, затверджений імператором Карлом IV Люксембурзьким. Дія булли припинилася з закінченням існування імперії (1806 року).

Рукопис Золотої булли.

Золота печатка булли Карла IV

Булла визнавала суверенітет князів в їх володіннях, узаконювала можливі війни між феодалами, знову заборонила союзи міст. Цим же документом підтверджувалося право князів на необмежене карбування власних монет.

Булла регламентувала обрання німецького короля (імператора) колегією семи імперських курфюрстів (архиєпископів Майнца, Тріра і Кельна, короля Чехії, Рейнського пфальц-графа, герцога Саксонії і маркграфа Бранденбургу) і визначала права цих курфюрстів. Провідна роль у рейхстазі відводилася архиєпископу Майнцському. Крім того, булла забороняла поділ територій курфюрств.

Див. також

Булла 1356 року, перекладена англійською мовою.
Selections from the Golden Bull from the Internet Mediæval Sourcebook at the Fordham University Centre for Mediæval Studies.
The integral Golden Bull латиною та порівняння списку всіх п'яти версій.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.