Курфюрство Саксонія

Курфюрство було частиною Священної Римської імперії. Володарі герцогства Саксонії здавна брали участь у виборах імператора. Після розпаду герцогства Саксонії на дрібні герцогства між ними почалась боротьба за титул курфюрста, що давав право обирати імператора. Цю боротьбу виграло герцогство Саксонія-Віттенберг (займало частину території нинішньої землі Саксонія-Ангальт). У 1356 році його володар Рудольф I отримав від імператора Карла IV титул курфюрста.

Курфюрством Саксонією правив рід Асканіїв. Династія згасла у 1422 році після смерті Альбрехта III, після чого герцогство Саксонія-Віттенберг перейшло до рук маркграфства Мейсен, а його маркграф (з династії Веттінів) отримав титул курфюрста Саксонії.

Держава Веттінів стала однією з найсильніших у Священній Римській імперії. Окрім самого Мейсенського маркграфства та Саксен-Віттенбергу, вона включала Тюрингію, пфальцграфство Саксонію та інші землі.

У 1485 році стався Лейпцігський розділ веттінських володінь між братами Ернстом й Альбрехтом. В результаті розділу Ернст (вже з 1464 року курфюрст Саксонії) отримав пов’язане із саном курфюрста герцогство Саксонія-Віттенберг зі столицею у Віттенберзі. Альбрехт отримав маркграфство Мейсен зі столицею в Дрездені та втішний титул "герцог Саксонії". Решта територій (Тюрингія, пфальцграфство Саксонія та інші) були розділені приблизно навпіл. Так виникли Ернестинська й Альбертинська гілки Веттінів.

У 1547 році імператор передав герцогство Саксонія-Віттенберг й титул курфюрста Саксонії володарю Мейсенського маркграфства Моріцу з гілки Альбертинів.

У 1806 році французький імператор Наполеон оголосив курфюрста Фрідріха Августа III королем Саксонії, в результаті чого Саксонія стала королівством.

Після поразки Наполеона територія колишнього герцогства Саксонія-Віттенберг перейшла до Пруссії та увійшла до провінції Саксонія, яка приблизно збігалась із сучасною землею Саксонія-Ангальт.

Територія колишнього маркграфства Мейсен зі столицею в Дрездені і звання королів Саксонії залишились в руках Альбертинської лінії й заснували традицію королівства Саксонії та сучасної землі Вільна держава Саксонія.

Володіння Ернестинської лінії на заході розпались на безліч дрібних герцогств та увійшли до складу сучасної Тюрингії.

• 1694—1733: Фрідріх-Август I (також польський король Август II)
• 1733—1763: Фрідріх-Август ІІ (також польський король Август III)

• Саксонія (герцогство) (до 1180 року)
• Саксонія (королівство) (з XIX століття)
• Вільна держава Саксонія (нині)

• Heinrich Berghaus: Deutschland seit hundert Jahren (Leipzig 1859-62, 5 Bde.), Bd. 2 (нім.)
• Lorenz Friedrich Beck: Herrschaft und Territorium des Herzöge von Sachsen-Wittenberg (1212—1422), Potsdam, 2000, ISBN 3-932981-63-4 (нім.)
• Heinrich Kühne: «Die Askanier», Wittenberg, Drei Kastanien Verlag, 1999, ISBN 3-933028-14-0 (нім.)
• F. G. Leonhardi: Curfürstliche und Herzoglich sächsische Lande, Leipzig 1790 (нім.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курфюрство Саксонія

• Titles of the rulers of Saxony based on contemporary documents (1423-1918).