Зуб Віталій Микитович

Віталій Микитович Зуб (нар. 2 червня 1928, Харків, УРСР — 6 березня 2018) — радянський футболіст, нападник та футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1960), Заслужений тренер України (1969), Заслужений працівник фізичної культури і спорту України, доцент кафедри футболу й хокею Харківської державної академії фізичної культури.

Віталій Зуб
Віталій Зуб
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Микитович Зуб
Народження 2 червня 1928(1928-06-02)
  Харків, УРСР
Смерть 6 березня 2018(2018-03-06) (89 років)
Зріст 167 см
Вага 67 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція нападник, півзахисник
Юнацькі клуби
1944—1947 «Трудові Резерви» (Харків)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1949—1950 «Локомотив» (Х) 57(6)
1951—1953 «Динамо» (М) 22(3)
1953—1955 «Локомотив» (Х) 92(27)
1956—1958 «Авангард» (Х) 43(13)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1959—1960
1962
1967
1972
1974—1975		 «Авангард» (Х)
«Авангард» (Х)
«Колос» (П)
«Металіст» (Х)
«Металіст» (Х)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений тренер УРСР
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Закінчив Харківський педагогічний інститут.

Життєпис

Син харківського футболіста Микити Павловича Зуба. У футбол почав грати в 1944 році в «Трудових резервах». Одночасно з цим закінчив Харківське ремісниче училище, деякий час працював слюсарем-інструментальником на вагоноремонтному заводі.

У 1947 році зарахований до команди майстрів харківського «Локомотива». Дебютував у вищій лізі чемпіонату СРСР в 1949 році. За 2 сезони провів у вищій лізі 57 ігор, забив 6 м'ячів.

У 1951 році приймає рішення перейти в московську команду «Динамо», де практично відразу закріпився в основному складі. У складі «Динамо» грав на Берлінському всесвітньому фестивалі молоді і студентів у 1951 році, в Індії, Бірмі, Індонезії, Румунії й інших країнах.

У 1953 році, повернувшись до рідного Харкова, Зуб став капітаном і провідним гравцем рідного харківського «Локомотива», потім «Авангарду». У 1958 році, закінчивши активні виступи через травми, очолив його вже як головний тренер. Саме під його керівництвом уже через рік команда завоювала місце в класі «А» чемпіонату СРСР, де дебютувала в 1960. У співдружності з легендарним футболістом московського «Торпедо», а згодом відомим тренером Олександром Пономарьовим, якого Віталій Микитович сам і запросив на роль старшого тренера «Авангарду», Віталій Зуб привів харківський клуб до 6-го місця в чемпіонаті СРСР 1961 року, що стало найвищим досягненням харків'ян в післявоєнному радянському футболі.

У 1962 році Віталій Микитович Зуб знову очолив харківський «Авангард», але вже ненадовго. Надалі працював старшим тренером молодіжного складу харківського «Авангарду».

У серпні 1967 очолив полтавський «Колос», змінивши на тренерському містку Володимира Аксьонова, але вже в жовтні залишив свій пост, повернувшись до Харкова[1].

У 1974—1975 роках знову ненадовго очолив харківський «Металіст».

У 1976 році був призначений головою Харківського обласного спорткомітету, де пропрацював 15 років. На період його керівництва обласним спортивним відомством припадає не одне яскраве досягнення харківських спортсменів і команд на всесоюзній і міжнародній аренах, в тому числі — перемога «Металіста» в Кубку СРСР в 1988 і участь команди в єврокубках сезону 1988/89 років[2].

Новим щаблем у біографії Віталія Микитовича Зуба стала педагогічна робота в Харківському державному інституті фізичної культури. З 1990 року він на посаді проректора по спорту, а потім — помічника ректора. Сьогодні він продовжує працювати у ВНЗ доцентом кафедри футболу та хокею[3].

7 травня 2008 року на урочистому зібранні, присвяченому 100-річчю харківського футболу, Віталій Микитович Зуб був нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня.

Досягнення

Як гравця

Як тренера
Металіст (Харків)

Відзнаки

Примітки
  1. Ворскла. Початок. Рік 1967. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 липня 2017.
  2. Віталію Зубу — 85 років!
  3. Патріарх Харківського футболу. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 липня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.