Зуївцівська школа

Розвиток освіти в селі започаткував у 1835 році місцевий дяк. Він організував навчання п'ятнадцяти хлопчиків. Спеціального приміщення не було, навчання проходило в будинку дяка. Учні навчалися й водночас виконували домашні завдання.

У 1864 році Державною палатою була відкрита трирічна школа. Утримувалася вона на кошти громади. Навчали дітей дві вчительки. Одна — дочка священика, а інша — поміщика. Через кілька років у село приїхав учитель Устименко Тимофій Макарович разом зі своєю дружиною.

Із 1880 року учні Зуївцівської школи почали складати іспити.

У 1883 році в селі було відкрито читальню. А через три роки, у 1886 році, при сприянні Миргородського земства збудовано приміщення школи.

Освічені люди села докладали немало зусиль для поширення грамотності серед дітей. Таким чином, у кінці XІX століття в селі при церкві було створено школу, у якій навчалося 40 учнів. А вже в 1894 році в Зуївцях діяло три школи, у яких навчалося 250—270 учнів. У 1906 році священиком Михайлівської церкви та окремими громадянами села порушено клопотання про будівництво нового приміщення школи. Для цього організували збір коштів. Невдовзі було зібрано 600 карбованців.

У 1911 році в селі відбулися загальні збори, на яких розглядалося питання про будівництво нового приміщення школи. А вже в 1912 році збудовано світлий і просторий будинок для чотирикласної школи з квартирою для двох учителів. У 1913 році школу відкрили. Це були двоповерхова й одноповерхова споруди, які, на жаль, не збереглися. У школі навчали тільки російською мовою, українська була заборонена. Більшість дівчат заняття в школі не відвідували, та й хлопців батьки віддавали неохоче.

Після революції на території села був створений волосний відділ народної освіти, який очолив Соломаха Пантелеймон Пантелеймонович. Активно сприяв його розвитку тодішній голова Зуївцівської сільської ради Холод Василь Лаврентійович. У 1920 році в селі відкрито п'ятикласну школу. У спогадах описується те, що вимоги до вчителів були суворими. Так у цьому ж році комісією з п'яти осіб під головуванням завідувача волосного відділу освіти Соломахи П. П. із посади вчителя було звільнено три особи.

Приміщень не вистачало, адже з'явилися паралельні класи, тому навчання проводилося в будинках селян. Так, зокрема, виділили кімнати у своїх оселях жителі села: Коломієць, Липовенко, Добряк, Кожушка. Для дорослих почали проводитися вечірні заняття.

У цей же час у будинку поміщика Янкевича було відкрито дитячий будинок на 40 — 45 осіб на повному утриманні Зуївцівської волості. Його фінансування здійснювалося також Миргородським відділом освіти. Пізніше дитбудинок у Зуївцях було закрито й переведено в Миргород.

Відомостей про існування школи в довоєнний період немає. А розпочала вона свою діяльність із середини вересня 1943 року після визволення села від фашистської окупації Радянською армією.

Основна функція школи — дати учням загальну середню освіту. У 1 — 8 класах навчалися діти, які проживали на території с. Зуївець, а в 9 — 11 класах — діти з сіл Зуївець і Черевок Миргородського району Полтавської області.

Із вересня місяця 1943 року по 30 грудня 1962 року школа с. Зуївці належала до Комишнянського району Полтавської області і знаходилася у відомстві Комишнянського районного відділу народної освіти. Із січня 1963 року у зв'язку з реорганізацією районів згідно Указу Верховної Вади Української Радянської Соціалістичної Республіки від 30 грудня 1962 року школа відійшла до Миргородського району Полтавської області й відтоді стала знаходитися у відомстві Миргородського районного відділу народної освіти.

Стара будівля Зуївцівської школи, фото 2000 року

До 1963 року школа мала назву Зуївцівська середня школа, а 1963 року стала називатися Зуївцівська середня загальноосвітня трудова політехнічна школа з виробничим навчанням. Діти, які закінчували цей навчальний заклад, крім середньої освіти, отримували кваліфікацію рільника, механізатора широкого профілю. Із вересня 1966 року в школі відповідно Постанови уряду ліквідовано 11-й клас, діти навчалися 10 років.

Згідно Основних напрямів реформи загальноосвітньої і професійної школи, у навчальному закладі з 1983 року розпочато навчання дітей шестирічного віку.

У 1936 році Зуївцівську школу закінчив Герой Радянського Союзу О. Д. Міщенко.