Миргород

Ми́ргород — місто у Миргородському районі Полтавської області, адміністративний центр Миргородської міської громади і Миргородського району. Історичне населене місце[3].

Миргород
Герб Миргорода Прапор Миргорода
Верхній ряд: Фонтани у центрі міста, Успенський собор. Середній ряд: центральний вхід у «Миргородкурорт». Нижній ряд: будинок Миргородської районної ради (пам'ятка архітектури), Пам'ятник М. В. Гоголю
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Полтавська область
Район Миргородська міська рада
Громада Миргородська міська громада
Засноване XIIXIII
Населення 38 630 (01.10.2020)[1]
 - повне 38 630 (01.10.2020)[2]
Площа 19 км²
Густота населення 2033 осіб/км²
Поштові індекси 37600
Телефонний код +380-5355
Координати 49°57′57″ пн. ш. 33°36′41″ сх. д.
Водойма р. Хорол, Лихобабівка
Міста-побратими Рендолф, США
Барбі, Німеччина
Маарду, Естонія
Згожелець, Польща
Річиця, Білорусь
Горна Оряховіца, Болгарія
Єкабпілс, Латвія
Новоград-Волинський, Україна
Мцхета, Грузія
Хмільник, Україна
Обухів, Україна
Анікщяй, Литва
Смолевичі, Білорусь
Відстань
Найближча залізнична станція Миргород
До обл./респ. центру
 - залізницею 105 км
 - автошляхами 103 км
До Києва
 - залізницею 248 км
 - автошляхами 248 км
Міська влада
Вебсторінка Миргородська міськрада
Міський голова Сергій Павлович Соломаха

 Миргород у Вікісховищі

Карта
Миргород
Миргород

Походження назви

За «народною етимологією» це було зручне місце для ведення мирних переговорів між сусідніми народами і племенами — звідси, буцімто, і назва «Миргород».

Географія

Місто Миргород розташоване на берегах річки Хорол, поблизу місця впадіння у неї річки Лихобабівка. Вище за течією на відстані 1 км від Миргорода розташоване село Білики, нижче за течією на відстані 0,5 км від Миргорода розташоване село Гаркушинці. Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера.

Через місто проходять автомобільні дороги Т 1710 Т 1715, Т 1719 та Р42, а також залізниця. Залізничні ворота міста — станція Миргород.

Миргород поділяється на велику кількість мікрорайонів та місцевостей, частина з яких є колишніми селами, що увійшли до складу міста. Місто розділене на 2 відносно рівні частини річкою Хорол та його старицями. У центральній частині міста, що знаходиться на лівому березі Хоролу, розташовані місцевості Гудимівка, Бакалівка, Пожежа. Поряд із Гудимівкою, на колишньому острові, утвореному двома рукавами Хоролу, розташовано місцевість Харківка. Південніше центру знаходиться місцевість Портянки. На захід від центру знаходиться місцевість Лісок. На півдні міста розташовані місцевості Острів (колишній острів на Хоролі), Олексенків Хутір. Залізниця відокремлює невеличку південну частину міста — поряд з Олексенковим Хутором, але з іншого боку залізниці, розташовано Гаряжин Хутір. Південніше вокзалу знаходиться Авіамістечко. У східній частині міста знаходяться мікрорайони Нафтомістечко та Сирзавод. На півночі лівобережної частини Миргорода знаходяться два великих мікрорайони Довге Озеро та Почапці — колишні села. У правобережній частині міста знаходяться місцевості Ведмедівка, Царівка, Довгоселівка, Зінчаші (у порядку віддалення від центру на північ). Вздовж Хоролу та його стариць розташовані місцевості Приліпка, Королівщина, Стадня, Личанка та Дранки.

Історія міста

Миргород — одне з найдавніших поселень Лівобережної України. Історики припускають, що його було засновано у XIIXIII століттях як сторожовий пункт східної околиці Київської Русі. Перші згадки про Миргород трапляються у XVI ст. Зокрема 1576 року за рішенням польського короля Стефана Баторія Миргород став центром реєстрового козацького полку. Протягом XVII століття місто кілька разів змінювало своїх володарів — польських магнатів.

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. Миргород, невеличке містечко, населене реєстровими козаками, які були на службі у польського короля. Реєстровці брали участь у повстаннях проти польської шляхти: 1637 року під приводом Павлюка, 1638-го — на чолі з гетьманом Яковом Острянином.

За часів Визвольної війни проти шляхти 1648—1654 років Миргород знову став полковим містом. Полк нараховував 2630 козаків. 1658 року значна частина козаків під приводом миргородського полковника Г. Лісницького підтримала гетьмана І. Виговського, який намагався повернути Україні незалежність. Миргородці, також пізніше, (1666 року) підтримали гетьмана правобережної України П. Дорошенка, який проводив антиросійську політику. Тут спалахували великі повстання проти кріпосницької політики Москви. На початку XVIII ст. Миргород був значним торговельним і культурним центром. За ініціативи народних майстрів тут засновано художньо-промислову школу імені М. Гоголя.

  • XII XIII століття — Приблизний час заснування міста Миргорода
  • 1576 — За рішенням польського короля Стефана Баторія Миргород стає центром реєстрового козацького полку.
  • 1594 1596 роки — Миргородські козаки були учасниками селянсько-козацького повстання Наливайка
  • 1637 рік — Миргородський полк бере участь у селянсько-козацькому повстанні Павлюка
  • 1638 рік — Участь миргородських козаків у селянсько-козацькому повстанні проти польської шляхти під проводом гетьмана Якова Остряниці.
  • 1638 року внаслідок селянсько-козацького повстання Острянина Миргородський полк тимчасово ліквідується.[4]
  • 1648 рік — З початком Визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького козацький полк було відновлено, і проіснував від до 1782 року.
  • 1649 рік — Дата, з якої місто стало адміністративним центром Миргородського козацького полку.
  • 1650 та 1656 роки — Гетьман Богдан Хмельницький відвідує Миргородський полк. Причина особистого навідування до невеличкого міста — те, що у ці роки Миргородський полк був третім за величиною з 16 полків України та був одним із найбоєздатніших у війську Богдана Хмельницького, а саме місто — значним центром з виготовлення селітри та пороху. Відповідно, у цей період миргородські козаки брали участь у всіх основних подіях війни з Польщею.
  • 1695 рік — Миргородські козаки у складі українсько-російського війська брали участь у штурмі турецької фортеці Азов, де «полковникъ Міргородскій Данило Апостолъ паче прочихъ показалъ храбрость».
  • З початку XVIII століття Миргород стає відомим на території Лівобережної України хліборобським, торговельним і культурним центром. Своїми виробами славилися миргородські чинбарі, гончарі, шевці, ткачі, теслярі. У місті 4 рази на рік збиралися багатолюдні ярмарки. Миргородські купці вели торгівлю з Данціґом (колишній Ґданськ), Ляйпціґом, Берліном.
  • 1700 1721 роки — Миргородський полк у складі російської армії бере участь у закордонних походах, зокрема, у Північній війні (1700—1721).
  • 1727 рік — З відновленням гетьманства миргородського полковника Данила Апостола було обрано гетьманом Лівобережної України (на цій посаді він пробув до своєї смерті 1734 року).
  • 1756 1763 роки — Миргородський полк у складі російської армії та під проводом полковника Василя Капніста брав участь у Семирічній війні (1756 −1763).
  • 1782 рік — З ліквідацією полкового козацького устрою Миргород увійшов до Київського намісництва.
  • 1796 рік — Миргород увійшов до складу Малоросійської губернії
  • 1802 рік — Миргород став повітовим містом Миргородського повіту новоутвореної Полтавської губернії.
  • 1812 рік — Під час російсько-французької війни миргородці брали активну участь у бойових діях. Саме в той час у Миргороді квартирував Сіверський драгунський полк, де служив фундатор нової української літератури І. П. Котляревський.
  • 1845 рік — Миргород відвідав Тарас Григорович Шевченко. Тут поет написав відому поему «Великий льох» та інші твори. На розі названої його іменем вулиці та вулиці Гоголя встановлено пам'ятник Кобзареві.
  • 1859 рік — За тогочасними даними, у місті вже мешкало 5859 осіб (2883 чоловічої статі та 2974 — жіночої), налічувались 1203 дворові господарства, існували 4 православні церкви, лікарня, повітове училище, поштова станція, щорічно відбувалося 4 ярмарки[5].
  • 1860 1861 роки — У Миргородському повітовому училищі викладає словесність відомий український письменник Анатолій Свидницький. У Миргороді ж він написав свої найкращі твори — фольклорно-етнографічний нарис «Великдень у полян» та першу частину роману-хроніки «Люборацькі».
  • 1865 рік — За підрахунками Осипа Бодянського, наведеними ним у «Пам'ятній книжці Полтавської губернії за 1865 рік», у Миргороді тоді було 9842 мешканці, 1166 будинків, 36 крамниць, повітове училище, лікарня, поштова станція; більшість населення займалося землеробством, близько тисячі осіб чумакували або ходили в різні місця на заробітки. У місті було 257 робітників, 166 купців, працювало 12 промислових підприємств — 10 олійних та два цегельні заводи.
  • 1896 рік — У Миргороді було засновано художньо-промислову школу імені Миколи Гоголя. Нині це Художньо-промисловий коледж ім. М. Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка — визнаний всією Україною центр художньої кераміки.
  • 1900 рік — До Миргорода приїздить визначний український художник та етнограф Опанас Сластьон і стає викладачем та управителем Художньо-промислової школи імені Миколи Гоголя. Під час громадянської війни він очолив комісію зі збирання культурних і мистецьких цінностей на Миргородщині, а 1920 року заснував Мистецько-промисловий музей у Миргороді, якому подарував свою збірку старожитностей. 1928 року вийшов на пенсію. Похований на Миргородському центральному цвинтарі[6].
  • 1901 — відкрито залізничну станцію Миргород Києво-Полтавської залізниці.
  • 1902 рік — На Привокзальній площі ст. Миргород встановили бронзовий бюст Миколи Гоголя. Відтоді ж головна вулиця міста називається його іменем.
  • березень 1917 — Миргород входить до складу Української Народної Республіки.
  • квітень 1917 року — У міській лазні Миргорода відкривається ванне відділення, що стало початком Миргородкурорту.
  • 1922 1941 та 1943 1991 роки Радянська окупація Миргорода. За цей час місто пережило два голодомори 1932–1933 та 1946–1947. У пам'ять про цей злочин у місті організований Музей пам'яті жертв на території колишнього дитячого концтабору.
  • 1941 1943 роки — Нацистська окупація Миргорода, зокрема, з 1 вересня 1942 по 18 вересня 1943 року він — центр Миргородського ґебіту.
  • 8 лютого 1946 року — було засновано Миргородську школу механiзацiї сiльського господарства. Нині - Професійно-технічне училище №44 м. Миргорода, що готує кваліфікованих кадрів на базі базової та повної загальної середньої освіти. [7]
  • 6 грудня 1976 року — указом Президії Верховної Ради УРСР Миргород віднесено до категорії міст обласного підпорядкування (раніше Миргород мав цей статус з 30 грудня 1962 по 4 січня 1965 роки).
  • 11 квітня 1977 року — указом Президії Верховної Ради УРСР до складу Миргорода було включено села Зінчаші та Почапці.
  • 6 вересня 2001 року — Миргородською міськрадою затверджені офіційний герб та прапор міста.
  • липень 2001 року — Відбувся перший Міжнародний шаховий фестиваль. З того часу участь у ньому регулярно беруть шахісти України, Вірменії та Росії.
  • 2001 рік — Перший щорічний Всеукраїнський фестиваль сучасного українського романсу «Осіннє рандеву», у якому беруть участь відомі співаки України. Організатори фестивалю Полтавська обласна державна адміністрація, Миргородська міська рада, ПрАТ «Миргородкурорт», дирекція Міжнародного пісенного фестивалю «Доля» разом з Національною радіокомпанією України.
  • 2001 рік — Вперше проходить рейтинг популярності «Людина року Миргорода». Цей захід не втрачає своєї актуальності протягом усього його існування, а його родзинкою стала презентація чотириметрового рушника — оберега Миргородської громади. Український оберіг вишивали протягом року понад 30 найкращих вишивальниць міста.
  • 2003 рік — Перший всеукраїнський турнір з греко-римської боротьби ім. Івана Зубковського. Згодом турнір став відомим і популярним не лише серед усіх областей України, а й серед борців з Білорусі, які регулярно на нього приїздять.
  • 5 квітня 2009 року — Миргородською міською організацією Української Народної Партії відкритий меморіал у знак пам'яті учасникам повстання проти більшовицько-чекістського терору, яке відбулося 1-4 квітня 1919 року під проводом Сергія Дубчака.
  • 15-16 жовтня 2011 року — У Миргороді вперше відбувається гастрономічний фестиваль «Миргородська свиня-2011». Захід зібрав гостей з усієї України, які мали змогу взяти участь у нетрадиційних видовищних конкурсах, оцінити виступи народних самодіяльних колективів Миргорода та гостей фестивалю.
  • 2011 рік — На честь 20-ї річниці Незалежності України вперше проводиться фестиваль «Миргородфест».
  • 2011 рік — У Миргороді відбувся Перший Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Соловейко України». Учасниками телевізійного шоу стали 33 солісти та дитячі колективи з 18 регіонів України.
  • 2011 рік — Уперше проходить тур молодіжної баскетбольної ліги України
  • липень 2012 року — В Миргороді освячується місце та починається будівництво першої православної церкви Миргорода Київського Патріархату.
  • У вересні 2012 року — Вдруге відбувається гастрономічний фестиваль «Миргородська свиня-2012».
  • 30 березня — 1 квітня 2013 — Перший Всеукраїнський Фестиваль Дерев'яної скульптури «Гоголь-парк».
  • серпень 2013 — В Миргороді проходить ювілейний — 47-й Сорочинський ярмарок.
  • 22 лютого 2014 — почалась декомунізація Миргородщини. Цього дня демонтували пам'ятник Леніну.

Економіка міста

Машинобудування та металообробка

  • ПАТ «Армапром»[8]

Виробництво пластмасових виробів

  • ТОВ виробничо-комерційне підприємство «Миргородський завод термозберігаючих конструкцій»

Деревообробна промисловість

  • ДП «Миргородське лісове господарство»

Поліграфія

  • ТОВ видавництво «Миргород»

Легка промисловість

  • ТОВ «Світлана»
  • ТОВ « Велс»

Харчова промисловість

Транспорт

Залізничний

Залізнична станція Миргорода та пам'ятник Гоголю
  • Залізничний вокзал «Миргород» — розташований на основному напрямку Харків — Київ, на відліку між станціями Полтава — 100 км, Ромодан — 26 км.[9] Розміри пасажирського руху на добу (станом на серпень 2012 року): В прямому та місцевому сполученні — 24 потяги, у приміському сполученні — 10 потягів.

Автобусний

Автовокзал «Миргород» — вул. Воскресінська, 9 (центр міста, біля центрального ринку). Власник: ВАТ «Полтаваавтотранс».[10]

Локальні перевезення

Територією міста пасажирів перевозять 10 автобусів марки «Газель», 3 — «ПАЗ», 5 — «Богдан», 10 автобусів типу «Рута», 4 — «Дельфін» та 3 автобуси марки «Еталон» товариства з обмеженою відповідальністю «Мир-Авто».[11] У місті також діють 13 приватних підприємств, що займаються перевезенням пасажирів у таксі.

Банківська сфера

У місті працюють (на 19 лютого 2014 року) 13 відділень всеукраїнських та реґіональних банків[12]

Туризм

Ресторани

Місто має 32 заклади ресторанного типу (бари, ресторани, кав'ярні, кафе).[13]

Готелі

На території міста Миргород розташовані такі готелі:

# Назва Адреса Вебсайт Рік відкриття Власник
1Готельно-ресторанний комплекс Миргородм. Миргород, Полтавської обл., вул. Гоголя, 102, 37600https://web.archive.org/web/20121019085714/http://hotelmirgorod.com.ua/ukr/ ? ?
2Готельно-ресторанний комплекс Гогольм. Миргород, Полтавської обл., вул. Якова Усика, 18http://gogol.com.ua/200? ?
3Готель «Вілла Діамант»м. Миргород, Полтавської обл., вул. Троїцька, 1-б, 37600http://vdiamant.com200? ?
4Міні-готель «Еней»м. Миргород, Полтавської обл., вул. Гоголя, 102/2, 37600https://web.archive.org/web/20130725211839/http://eney-hotel.com.ua/200? ?
5Готель «Villa OTTE»м. Миргород, Полтавської обл., пров. Боровиковського, 2, 37600https://otte-hotel.com.ua2014 ?

Курорти

Центральний вхід до Миргород-курорту
Бювет мінеральних вод Миргород-курорту

Миргородкурорт

1914 року головою Миргородської міської управи було обрано відомого лікаря Івана Зубковського. На той час місто нараховувало лише 8 тисяч мешканців і не мало водогону, а через посуху в колодязях стала пропадати вода. Отож з ініціативи нового голови почали шукати вихід — бурити свердловину. 22 лютого 1914 року з неї пішла перша вода, забивши потужним фонтаном із глибини 673 метри. То була рідина брудна, несмачна та ще й з неприємним запахом (через вміст сірководню). А втім, через дефіцит доброї води люди набирали й таку. Малопридатну для пиття, її використовували для побутових потреб. Після купання багато хто хвалився, що почувається ліпше. Пішов розголос про цілющу силу миргородської води. Либонь, рекламі сприяли ярмарки, зокрема й Сорочинський, на які люд збирався звідусіль. З далеких хуторів та сіл їхали до знаменитої «Гоголівської» калюжі по воду. Через деякий час Іван Зубковський, помітивши, що рани ліпше гояться, коли їх промивати цією водою, а поливані нею рослини ростуть краще, тварини менше хворіють, хворі на радикуліт та золотуху швидше одужують після купелей, розіслав проби на дослідження. Аналізи робили в Києві, Санкт-Петербурзі, Харкові та Катеринославі. Висновків чекали довго, не раз нагадували та просили, згодом посилали проби повторно. Нарешті дістали відповідь: вода цілюща, не поступається соденській та знаменитій баден-баденській, а за деякими характеристиками навіть перевищує їх.

Міська дума ухвалила рішення просити грошей в уряду на будівництво курорту, готелю, водолікарні, плавального басейну сумою 600 тисяч карбованців. Підтримки з боку уряду не було, тому Іван Зубковський власним коштом облаштував при міській лазні «курорт» по-миргородському (на п'ять ванн для «зовнішнього користування»). Розробили «Тимчасові правила для хворих, що користуються лікувальними ваннами при Миргородському мінеральному джерелі» («Временные правила для больных, пользующихся лечебными ваннами при Миргородском минеральном источнике»). Процедури дозволяли приймати лише за рекомендацією лікаря. На одну ванну відводили 40 хвилин, що коштувало 75 копійок. На курс — від п'яти до десяти купелей. Одна ванна призначалася для бідних, які не могли оплатити лікування. Після повторного аналізу 1916 року миргородською водою почали лікувати хвороби шлунка та кишечника.

Після лютневої революції 1917 року Зубковський звернувся до Тимчасового уряду з проханням виділити гроші на розбудову оздоровниці, проте відповіді не дочекався.

1918 року нарешті відкрили приміщення водолікарні, котре згодом стало візитівкою й символом міста. Збудували його за проектом художника Опанаса Сластьона (він же розробив емблему курорту). Який вигляд мала оздоровниця, можна побачити на етикетках миргородської мінеральної води: одноповерхова споруда під червоною черепицею. Активно розвиватися курорт почав лише в другій половині 1920-х років. У миргородській водолікарні свого часу приймали ванни Нестор Махно, Іван Козловський, Іван Паторжинський, Марія Литвиненко-Вольгемут. 1922 року Іван Зубковський уперше застосував ще й торфо-грязелікування. Проіснувала ця споруда майже шістдесят років.

1976 року старе приміщення водолікарні розібрали, бо з'явилася небезпека, що стіни не витримають дах (стіни було зроблено з очерету (підручного матеріалу): зв'язані у кулі стебла обмазували глиною). Час і волога зробили свою руйнівну справу: стіни вгиналися під вагою черепиці й могли будь-якої миті завалитися. Тому обережно зняли раритетну черепицю в сподіванні, що колись екзот відновлять, проте не відновили досі, хоча курорт розвивається.

Нині до комплексу «Миргород-курорт» входять санаторії «Березовий гай», «Полтава», «Хорол» та «Миргород».

Санаторій імені Миколи Гоголя Південної залізниці

Санаторій імені Миколи Гоголя (раніше він звався «Південний») належить Південній залізниці. Він спеціалізований на діагностиці, лікуванні та реабілітації осіб із захворюваннями травної та опорно-рухової систем.

Реабілітаційний центр «Миргород» МВС України

Реабілітаційний центр «Миргород» МВС України — це санаторій Міністерства внутрішніх справ України, розташований у місті Миргород Полтавської області і призначений для лікування, в основному, гастроентерологічних захворювань.

Спеціалізований санаторій «Слава»

Санаторій «Слава» належить Міністерству праці і соціальної політики України і призначений для лікування гастроентерологічних захворювань пенсіонерів.

Санаторій «Райдужний»

Санаторій «Райдужний» — приватний санаторій, відкритий на території курорту «Миргород» у 2005 році.

Список усіх курортів на території міста

Розташування курорту Назва курорту Рік заснування Назва санаторіїв курорту Загальна к-сть місць (одномісні, двомісні, люкс і т. д.) Власник Остання реновація (значний ремонт або нова будівля) Основний напрямок оздоровлення Класифікація курорту(ів) Адреса оф. вебсайту
1Центрально-західна частина містаПрАТ Миргородкурорт¹1917Хорол358ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровиця» (м. Київ)[14]2010оздоровлення вагітнихбальнеологічний, грязьовий, кліматичний, питний[15]http://mirgorodkurort.com.ua
2Миргород4262010лікування неврологічних патологій
3Полтава448[16]2010захворювання кардіологічного профілю
4Березовий Гай5382010цукровий діабет[17]
5Санаторій Райдужний2007Райдужний?Приватний інвестор з із Тюмені (Російська Федерація)[18]2010???
6Центрально-східна частина містаСанаторій імені Миколи Гоголя Південної залізниці1981Санаторій імені Миколи Гоголя Південної залізниці300Укрзалізниця (Південна залізниця)2010діагностика та лікування захворювань травної системи і опорно-рухового апаратубальнеологічний, кліматичний, питнийhttp://www.gogolsanat.com.ua/
7Центрально-північна частина містаРеабілітаційний центр «Миргород» МВС України1981Санаторій «Миргород» МВС України202МВС України?гастроентерологічні захворювання, лікування органів опори і руху?http://mrcmirgorod.com.ua https://web.archive.org/web/20020710203435/http://health.centrmia.gov.ua/mirua.htm%3C/small>
8Центрально-південна частина містаСпеціалізований санаторій «Слава»?Санаторій «Слава»?Міністерство праці і соціальної політики України?захворювань шлунково-кишкового тракту??

¹ Повна назва Приватне акціонерне товариство «Миргородкурорт»

Інтернет-клуби

У місті діє 2 інтернет-клуби[19]:

  • Інтернет-клуб 1. Адреса: м. Миргород, вул. Троїцька 55
  • Інтернет-клуб 3. Адреса: м. Миргород, вул. вул. Незалежності 7

Кінотеатри

У лютому 2017 року у місті відкрився кінотеатр у ТРЦ «Мир» кінотеатральної мережі Wizoria.[20]

Населення

Національний склад населення у 2001 році був таким: українці — 89,6%, росіяни — 9,0%, білоруси — 0,5%[21]. Склад населення за рідною мовою у 2001 році був таким: українська мова — 88,26%, російська — 11,34%[21].

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[22]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 19 149 3368 3093 5828 5001 1776 83
Жінки 22 126 3143 2677 6497 6141 3363 305

Освіта

У місті працює 7 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів; 2 профільно-технічних училища; 6 дошкільних навчальних закладів; 4 позашкільних заклади, підпорядковані відділу освіти Миргородської міської ради.[23]

# Назва школи Адреса К-сть учнів Директор Рік заснування Форма власності Профіль навчання
1Миргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 імені Панаса Мирногом. Миргород, Полтавська обл., 37602, вул. Гоголя, 173/2816Фененко Валентина Василівна1907 рокуПублічна школаБіотехнологічний
2Миргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3м. Миргород, Полтавська обл., 37600, вул. Гоголя, 10252Пляшник Людмила Сергіївна1923 рокуПублічна школаБезпрофільний
3Миргородська спеціалізована школа № 5м. Миргород, Полтавська обл., 37600, вул. Івана Білика, 4900Горобець Сергій Миколайович1969 рокуПублічна школаПоглиблене вивчення англійської мови
4Миргородська гімназія ім. Т. Г. Шевченка (Школа № 6)м. Миргород, Полтавська обл., 37600, вул. Гоголя, 90800Аршинніков Олександр Григорович1937 рокуПублічна школаМатематичний та філологічний профіль навчання (українська філологія).
5Миргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7м. Миргород, Полтавська обл., вул. Багачанська, 51212Василевич Володимир Леонардович1962 рокуПублічна школаЕкономічний профіль.
6Миргородська загальноосвітня школа I-III ступенів № 9м. Миргород, Полтавська обл., вул. Перемоги, 11550Лушин Юрій Васильович1985 рокуПублічна школаПравовий профіль.[24]
7Виховний комплекс[25] «Гелікон»м. Миргород, Полтавська обл., 37600 вул. Кашинського, 9127Карач Ірина Анатоліївна1996 рокуПублічна школаУніверсальний
8Миргородська спецшкола-інтернат І-ІІІ ступенівм. Миргород, Полтавська обл., вул. Заливна, 11133Похно Євген Євгенович1938 рокуПублічна школаДля дітей з вадами слуху.
9Професійно-технічне училище №44 м. Миргородам. Миргород, Полтавська обл., вул. Козацька, 26

Вебсайт: ptu44.com

420Широка Валентина Михайлівна1946 рокуПублічне ПТУТракторист-машиніст с\г виробництва, електромонтер по ремонту і обслуговуванню електроустаткування, кухар-кондитер, кухар-бармен, перукар модельєр, кравець, муляр штукатур та загальна середнья освіта.[26]
10Миргородський художньо-промисловий коледж ім. М.В. Гоголя Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка[27][28]м. Миргород, Полтавська обл., вул. Гоголя, 146800Кікто Світлана Михайлівна1896 рокуПублічне ПТХУКераміка, теплотехніка, декоративно-прикладне мистецтво, економіка підприємтсва, фінанси і кредит, екологія, готельне обслуговування, діловодство[29]

ЗМІ

# Назва Адреса Головний редактор / Директор Рік заснування Власник
1Міська телестудія Миргородм. Миргород, Полтавська обл., вул. Незалежності 2, 37600Омельченко Роман Миколайович6 січня 2004 року[30].Миргородська міська рада[31]
2Міська радіокомпанія Миргородм. Миргород, Полтавська обл., вул. Незалежності 2 (27/19), 37600Явтушенко Валентин Анатолійович6 січня 2004 рокуМиргородська міська рада[32]
3Газета «Миргород-наш дім»м. Миргород, Полтавська обл., вул. Незалежності 2, 37600Денисенко Валентина Василівна19 квітня 2001Миргородська міська рада[33]
4Газета «Слово лікаря»[34]м. Миргород, Полтавська обл., вул. Воскресінська, 9, 37600Тілікін Олександр Петрович1992Газетна група «Моя газета»
5Газета «Моя газета»[34]м. Миргород, Полтавська обл., вул. Кашинського, 26, 37600Бородовська Галина Іванівна1993Газетна група «Моя газета»
5Газета «МОЯ газета + БУЗА»[34]м. Миргород, Полтавська обл., вул. Кашинського, 26, 37600Бородовська Галина Іванівна1993Газетна група «Моя газета»
6Газета «Вісник милосердя»м. Миргород, Полтавська обл., вул. Гоголя, 109а, 37600 ?[35]
7КП[36] Інформаційний центр «Миргородщина»[37]м. Миргород, Полтавська обл., вул. Кашинського, 21, 109а, 376001918Миргородська районна рада[38]

Релігійні центри міста

Успенський собор у Миргороді

У місті діють такі церкви та громади:[39]

  • Свято-Троїцька Церква ПЦУ, Адреса: вул. Гоголя, 162, кв. 66, Настоятель: Подько Іван Іванович
  • церква Всіх Святих ПЦУ, Адреса: пров. Нарізного, 15 (зупинка Мала церква) Настоятель: Гринів Богдан
  • Іоано-Богословська Церква УПЦ МП, Адреса: вул. Єрківська, 33, Настоятель: Товстяк Петро Федорович
  • Успенський Собор УПЦ МП, Адреса: вул. Гоголя, 112, Настоятель: Сазанський Іван Михайлович
  • Божого Милосердя Церква Римо-католицька, Адреса: вул. Гоголя, 154, кв. 32
  • Громада Християн євангельської віри — баптистів «Благодать», Адреса: вул. Личанська, 8, Настоятель: Мартинюк Богдан Михайлович
  • Громада Християн євангельської віри, Адреса: вул. Озерна, 11, Настоятель: Рогочий Олександр Юрійович
  • Громада Християн євангельської віри «Салім», Адреса: вул. Гоголя, 72, кв. 37, Настоятель: Мостовенко Віталій Вікторович
  • Громада Адвентистів сьомого дня, Адреса: вул. Сорочинська, 119, Настоятель: Іщенко Андрій Борисович
  • Громада місцевої харизматичної церкви «Життя в Ісусі», Адреса: пров. Скляра, 34, Настоятель: Селіцький Костянтин Валерійович
  • Помісна церква Християн віри євангельської, Адреса: вул. Гоголя, 159, Настоятель: Ковалишин Павло Григорович
  • Громада Свідків Єгови, Адреса: вул. Озерна 55, Настоятель: Савлук Юрій
  • Юдейська релігійна громада, Адреса: вул. Кашинського, 9, Настоятель: Лінберг Леонід Миколайович

Заклади культури

У місті діють такі заклади культури:

  • Міський будинок культури. Адреса: вул. Київська, 1. Директор — Наріжна Олена Андріївна
  • Миргородський краєзнавчий музей. Адреса: вул. Незалежності, 2. Директор — Фесенко Андрій Михайлович
  • Миргородський літературно-меморіальний музей Давида Ґурамішвілі. Адреса: вул. Незалежності, 5. Директор — Діденко Тетяна Георгіївна
  • Музей пам'яті жертв голодомору 1932  1933 років (на місці тодішнього дитячого притулку). Адреса: вул. Єрківська, 31;
  • Бібліотека для дорослих ім. Д. Ґурамішвілі. Адреса: вул. Незалежності, 3. Завідувач — Федченко Алла Григорівна
  • Міська бібліотека для дітей. Адреса: вул. Незалежності, 5. Завідувач — Макуха Ніна Яківна
  • Центр культури та дозвілля. Адреса: вул. Личанська, 60/23. Директор — Бабич Лідія Василівна
  • Дитяча музична школа ім. А. П. Коломійця. Адреса: вул. Сорочинська, 5. Директор — Кацарська Ірина Василівна.

Військові частини Миргорода

На Миргородській авіабазі під час міжнародних маневрів «Безпечне небо» (2011)

На території міста Миргорода базуються авіабаза та база зв'язку ЗСУ.

Військова авіабаза Миргорода

У місті на базі аеродрому розташована військова авіаційна частина. Зараз там базується 831-ша бригада тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України.

Військова Частина Держспецзв'язку Миргорода

На території міста базується третій територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, який має забезпечувати зашифрованим зв'язком український уряд. Очолює частину полковник Держспецзв'язку Гатанюк Сергiй Анатолiйович[40].

Військову частину зв'язку сформували в лютому 1943 року в Росії (Ростовська область). Із 1958-го вона в Миргороді. У 1996—2002 роках військові організовували урядовий зв'язок у Білорусі, Україні, Росії. Із жовтня 1998 року працюють у складі департаменту СБУ. На території частини діє єдиний в Україні музей військ зв'язку[41].

Визначні місця

Див. також Вулиці Миргорода
Водограй на центральному майдані міста
Пам'ятник «Миргородським козакам від нащадків»,
(навпроти краєзнавчого музею)
Пам'ятник Пузатому Пацюку[42]
(біля Миргородської калюжі)
Пам'ятник персонажу повісті М. В. Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»
(на території курорту імені М. В. Гоголя)
Дерев'яна скульптура
навпроти санаторію «Полтава»
Пам'ятник Гоголю на території
санаторію імені Гоголя
Пам'ятник Гоголю
(біля Миргородської калюжі)
Курортна зона Миргородкурорту
Миргородський парк
«Миргородська Калюжа»
Готель «Миргород»
Каплиця Святого
Пантелеймона-цілителя (УПЦ МП)
Успенський собор (УПЦ МП)
Храм Іоанна Богослова (УПЦ МП)

Спорт

Спортивні клуби

ДЮСШ

  • Миргородська ДЮСШ (Директор — Макушенко Вікторія Леонідівна). Профілі виховання: легка атлетика, баскетбол, волейбол, шахи, греко-римська боротьба, пауерліфтинг, футбол, настільний теніс, плавання. 2007 року було завершено реконструкцію спортивної зали та адміністративних приміщень.[44]

Стадіони

"Міський стадіон «Старт» — основна фізкультурно-спортивна база міста.[44]

Відомі люди

Миргород — батьківщина талановитих братів Рудченків, відомих як письменники Іван Білик та Панас Мирний.

У Миргороді 32 роки прожив і похований класик грузинської літератури Давид Ґурамішвілі.

З Миргородом також пов'язані імена інших видатних діячів науки і культури. Тут часто бував філософ і поет Григорій Сковорода, поблизу міста (в с. Обухівка) жив письменник і громадський діяч Василь Капніст. У Миргороді жили й працювали Василь Ломиковський — український історик, етнограф, агроном, автор «Словника малоруської старовини» (1808)та історик і перекладач Буда Сергій Олексійович. На посаді учителя повітової школи у 1860-х роках тут працював відомий письменник Анатолій Свидницький, автор повісті «Люборацькі». У місті народився і творив визначний живописець Володимир Боровиковський, працювали художники Фотій Красицький, Василь Кричевський і Опанас Сластіон та скульптор Федір Балавенський. В місті 22 роки (аж до смерті) мешкав відомий лікар, засновник миргородського курорту Іван Зубковський.

Уродженці Миргорода

Постаті, життя або діяльність яких пов'язана з містом

Міста-побратими

Див. також

Примітки

  1. Статистична інформація. Головне управління статистики у Полтавській області. Процитовано 18 грудня 2020.
  2. Статистична інформація. Головне управління статистики у Полтавській області. Процитовано 18 грудня 2020.
  3. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Списку історичних населених місць України» № 878 від 26.07.2001 р.
  4. http://mistaua.com/ - mistaua: Миргород
  5. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 10)
  6. Вісник Львівського Університету: Опанас Сластьон В Історії Фонографування Кобзарсько-Лірницької Традиці. Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Процитовано 17 квітня 2020.
  7. http://www.ptu44.com/?page_id=87 Миргородська школа механізації
  8. Промисловість. Офіційний сайт міста Миргород. Офіційний сайт Миргородської міської ради. Процитовано 18 квітня 2020.
  9. http://myrgorod.pl.ua/page/transport/zaliznichnij-transport Миргородська міська рада: Залізничний транспорт
  10. http://myrgorod.pl.ua/page/transport/avtobusnij-transport Миргородська міська рада: Автобусний транспорт
  11. http://myrgorod.pl.ua/page/transport/marshrutnij-transport Миргородська міська рада: Транспорт
  12. http://myrgorod.pl.ua/page/dovidkova-informatsija-dlja-turystiv/banky Миргородська Міська Рада: Банки
  13. http://myrgorod.pl.ua/page/servis-ta-dozvillja/restorani Миргородська міська рада: Ресторани
  14. http://nrada.gov.ua/documents/Reestr_2008f.doc%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D Державний реєстр телерадіоорганізацій України за 2008 рік
  15. http://sankurort.ua/uk/2/15/ Архівовано 1 травня 2010 у Wayback Machine. проект Курорти та Санаторії України
  16. http://news.mirgorodkurort.com.ua/sanat/poltava/index.php Архівовано 6 лютого 2010 у Wayback Machine. Миргородкурорт
  17. http://www.vz.kiev.ua/med/08-06/8.shtml%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D Медична Газета України «Ваше Здоров'я» Санаторно-Курортне Оздоровлення: Що Нового
  18. Голос України; від 17 березня 2009 року.[недоступне посилання з липня 2019]
  19. http://myrgorod.pl.ua/page/servis-ta-dozvillja/internet-klubi Миргородська міська рада: Інтернет клуби
  20. Мережа кінотеатрів WIZORIA розпочала роботу в Миргороді — Асоціація Рітейлерів України, 08.02.2017
  21. База даних переписів населення
  22. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
  23. http://myrgorod.pl.ua/page/gumanitarna-sfera/osvita Миргородська міська рада: Освіта
  24. У 8-9 класах ведеться допрофільне навчання (креслення та інформатика)
  25. дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад
  26. http://www.ptu44.com/ ПТУ № 44 м. Миргорода: професії
  27. Професійно-технічне художнє училище
  28. До 2011 — «Миргородський Керамічний Технікум»
  29. http://mhpk.edu.poltava.ua/spec Миргородмький художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка: спеціальності
  30. http://myrgorod.pl.ua/notice/shanovni-pratsivnyky-telestudiji-myrgorod Миргородська Міська Рада: Шановні працівники телестудії «Миргород»
  31. nrada.gov.ua/ua/derzhavniyreestr/Movniki/MTSMirgorod.html Національна рада з питань телебачення і радіомовлення
  32. http://nrada.gov.ua/ua/derzhavniyreestr/Movniki/RKMirgorod.html%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D Національна рада з питань телебачення і радіомовлення
  33. http://nads.gov.ua/control/publish/category;jsessionid=520DCADAC5ED5FB1DCDEFB4844B7D924?cat_id=449150 Національна рада з питань телебачення і радіомовлення
  34. http://moyaua.com/sites/default/files/mg/files/price.pdf%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D Про нас…
  35. http://www.dnipro-ukr.com.ua/premii_view-31.html Журнал Дніпро: Премія імені Панаса Мирного
  36. Комунальне підприємство
  37. раніше газета «Прапор перемоги»)
  38. http://nrada.gov.ua/ua/derzhavniyreestr/Movniki/ICMirgorodschinaKP.html Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення
  39. http://myrgorod.pl.ua/page/miska-gromada/religijni-tsentri-mista Миргородська міська рада: Рел. організації міста
  40. Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України
  41. Вузол урядового зв'язку показав своє обладнання.[недоступне посилання з липня 2019] Gazeta.ua.
  42. персонажу повісті М. В. Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»
  43. http://mirgorod.osp-ua.info/idxnews-56981.html ФК «Миргород» — лідер першості області
  44. http://myrgorod.pl.ua/page/gumanitarna-sfera/sport Миргородська міська рада: Спорт
  45. На Полтавщині помер побитий депутат Миргородської міськради. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  46. Ukrainian Doctor Visits Randolph. The White River Valley Herald (англ.). Процитовано 20 квітня 2020.
  47. Sister cities of Randolph, Vermont. Sister Cities of the World (англ.). Процитовано 20 квітня 2020.
  48. Міста-побратими. Офіційний сайт міста Миргород. Офіційний сайт Миргородської міської ради. Процитовано 19 квітня 2020.

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.