Зірвикаптур (герб)

Кольори герба виражаються по-різному, через різні джерела.

• Найстаріше джерело, тгербовник арсенальський з початку XVI ст.[1] містить такий опис: у срібному полі три сірі козячі голови в стовп. Подібно бланзонує герб Зірвикаптур Лонгинуса Підбийп'ятки Генрік Сенкевич у романі" Вогнем і мечем.
• Kаспер Несецький в Гerbarzu polskim (видання Борвища, 1839-1846) визначає поле щита, як брудне (sic!) а голови, як сірі.
• Йоханнес Баптиста Рєстар в Armorial général (1884-1887) поміщає голови кольору натуральної барви в чорному полі.
• У геральдичному живописі на стіні замку у Баранові-Сандомирському в червоному полі були розміщені білі (срібні) голови.

Герб в замку у Баранові-Сандомирському

Встановлення правильних, первинних кольорів герба проблематичне через відсутність середньовічних печаток із його зображенням. З цих причин незрозумілим є зовнішній вигляд клейноду.

Найчастіше у клейноді розташовано три або п'ять страусиних пір'їн.

Рік заснування: за переказами між 1106 і 1120 роками. Легенда говорить про зняття трьох голів одним ударом меча вживалася у творі Генріка Сенкевича " Вогнем і мечем (Лонгинус Підбийп'ятка герба Зірвикаптур). Печатка, як і записи середньовічних джерел відсутні. Герб відомий з Клейнодів Длогуша, гербовника Амвросія і, так званого Гербовника арсенальськогo.[2] Представники гербового роду Зірвикаптур жили в землі краківській, бялаподляській і в Мазовії.

Bionetowski, Cieszkowski, Ciszkiewicz, Dobrogwił, Drogosław, Kasperowicz, Koziegłowski, Mielniczek, Minołgański, Pasiowski, Podbipięta, Połłupięta, Tyniewicki, Tytko, Zbigwicz, Zerwikaptur, Zgleczewski.

• Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
• Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
• Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
• Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.
• Herb w serwisie www.jurzak.pl^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• ornatowski