Гербовник

Гербо́вник, також гербівник[1], гербо́вни́ця, кни́га гербі́в[2] (пол. herbarz, рос. гербовник) — книга, яка містить в собі опис і зображення гербів (шляхетський родів, нобелів, бюргерів та окремих осіб, держав, міст, місцевостей, організацій тощо).

Титульна сторінка «Herbarz Polski» (Гербовник Польський) 1595 року

Вивчає гербовник (герби та їх походження) прикладна історична наука — геральдика. Гербовники були особливо розповсюджені в Європі в Середні віки. В основному (до 1772 р.) в період Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої українські, білоруські, польські, литовські герби були частиною спільної геральдичної культури. В період 1772–1917 р. відповідно до тодішнього законодавства українська шляхта в Російській імперії користувалась Дворянською Родовідною Книгою.

Історія

Гербовники існували вже в XIII ст. як турнірній список і принагідний збір гербів. З розвитком інституту герольда починається складання Гербовнику при палацах монархів.

Першим західноєвропейським гербовником, в якому описується український державний герб (Тризуб) є "Clipearium Teutonicorum" Конрада фон Муре, в якому він пише про герб "Руського короля, народ якого проживає далеко від Рейну".

Вже у XІV—XV ст. в західноєвропейських Гербовниках були присутні зображення гербів українського лицарства часів Великого Князівства Литовського, Руського та Жемантійського та Речі Посполитої:

Кілька гербів литовських і руських князів містить хроніка Констанцького собору Ульріха Рихенталя. Старовинним польським гербовником XV ст. є «Insignorum clenodiorum Regis et Regni Poloniae descriptor» (Jan Dlugosz).

Титульна сторінка перевидання 1584 р. «Herby Rycerstwa Polskiego» (Герби Лицарства Польського) у 1858 р.

Литовські

Герби шляхти знаходяться у «Herbarz rycerstwa W. X. Litewskiego» В. Віюка-Кояловича. Проте там невелика частина гербів шляхти Великого Князівства Литовського.

Німецькі

Португальські

Українські

Цікаві для української історії

  • За Незалежності у 2003 Товариство охорони старожитностей Київщини випустило книгу «Браницькі герба Корчак», в якій розповідається про історію магнатського роду Браницьких — з перших історичних відомостей про цей рід (XVI ст.) до подій часів Другої світової війни.

Жоден гербовник не є повним зібранням гербів шляхти своєї країни. У Франції була спроба складання повного Гербовника, також було спроба складання всіх гербів в «Armorial General». Тепер тільки сучасна Іспанська Герольдія займається реєстрацією гербів дворян всіх країн світу.

Див. також

Примітки
  1. В Музеї історії відкривається виставка про давнє самоврядування
  2. Російсько-український академічний словник 1924-33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

Посилання

Джерела
  1. Ю. К. Савчук. «Золота Книга Українського Лицарства» // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 373. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
  2. Українська геральдика
  3. Общий гербовник дворянских родов Российской империи — электронная версия на CD
  4. Stemmata Polonica; rękopis nr 1114 klejnotów Długosza w Bibliotece Arsenału w Paryżu
  5. Ян Длугош Архівовано 22 червня 2008 у Wayback Machine. (пол.)
  6. Gniazdo Cnoty, Paprocki, Bartłomiej 1578 (пол.)
  7. Гербовник Бартоша Папроцького (пол.)
  8. «Orbis Poloni» (1642), Симон, Око́льський (Т 1 лат)
  9. «Orbis Poloni» (1642), Симон, Око́льський (Т 2 лат)
  10. «Orbis Poloni» (1642), Симон, Око́льський (Т 2 лат)
  11. Przęsło ze Zwierzyńca Mikołaja Reja (пол.)
  12. Nomenclator, Ks. Wojciech Wiiuk Kojałowicz 1658 (пол.)
  13. Korona Polska, Niesiecki, Kasper 1728 Т 1 (пол.)
  14. Korona Polska, Niesiecki, Kasper Т 2 (пол.)
  15. Korona Polska, Niesiecki, Kasper Т 3 (пол.)
  16. Korona Polska, Niesiecki, Kasper Т 4 (пол.)
  17. Малороссийский гербовник 1914 В. К. Лукомский
  18. Herby miast i ziem polskich, Chomicki Antoni 1939
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.