Йоганн Непомук Берґер

Йоганн Непомук Берґер (нім. Johann Nepomuk Berger; 11 квітня 1845, Грац — 17 жовтня 1933 р. Грац) — австрійський шахіст, теоретик та композитор. Переможець шахового турніру в Граці (1870). Один з авторів коефіцієнту Бергера. Редактор журналу нім. Deutsche Schachzeitung. Засновник шахової спілки в Граці.

Йоганн Непомук Берґер
нім. Johann Nepomuk Berger
Народився 11 квітня 1845(1845-04-11)[1][2]
Ґрац, Австрійська імперія
Помер 17 жовтня 1933(1933-10-17)[1][2] (88 років)
Ґрац, Австрія
Країна  Австрія
Діяльність шаховий композитор, шахіст, письменник-документаліст, викладач університету
Заклад Технічний університет Граца

Професіональним шахістом Бергер не був. Все життя прожив у Граці, будучи вчителем приватної Академії (з 1876). Протягом тринадцяти років керував журналом «Deutsche Schachzeitung». Автор знаменитої чотирьохтомної праці «Теорія та практика ендшпілю» (англ. Theory and Practice of the Endgame) (1891) — цілком присвяченій закінченням. (1922, 1933 рр. — перероблена та перевидана). Ця робота внесла вагомий внесок у розвиток теорії ендшпілю.

У шаховій композиції є тема, відкрита Й. Бергером й названа його іменем.

Результати
  • 1870 р. — виграв головний турнір в Австро-угорській імперії у рідному Граці. Це було єдине перше місце Бергера в турнірі за все життя.
  • 1881 р. — поділив 9-10 місце на турнірі у Берліні.
  • 1883 р. — четвертий приз на міжнародному турнірі німецького шахового союзу в Нюрнберзі.
  • 1885 р. — поділив 11-12 місце у Гамбурзі.
  • 1887 р. — поділив 5-6 місце у Франкфурті-на-Майні.
  • 1890 р. — 4-5 місце в Граці.
  • 1894 р. — 8-9 місце в Лейпцигу.
  • 1898 р. — восьме місце на турнірі в Кельні.
  • 1900 р. — поділив 7-10 місця у Мюнхені.
  • 1904 р. — поділив 6-7 місця на турнірі в Кобурзі.
  • 1905 р. — зайняв шосте місце на турнірі в Бармені.
  • 1907 р. — поділив 7-8 місце у Відні.
  • 1907 р. — 16-18 місце у Карлових Варах.
  • 1908 р. — 15 місце на турнірі у Відні.
  • 1923 р. — 1-3 місце на турнірі в Берліні.
  • 1927 р. — 2-3 місце на турнірі в Зноймо[3]

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118509438 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. http://www.anders.thulin.name/SUBJECTS/CHESS/CTCIndex.pdf Іменний довідник результатів шахістів. Джеремі Ґейдж. 2004-09-01

Джерела
  • Der Schachkomponist. Johann Berger als Schachtheoretiker und Partiespieler, Leopold Stocker Verlag, Graz 1982. ISBN 3-7020-0419-X
  • Versunkene Schätze. Problemkunst von 1891—1913, Verlag F. Chlubna, Wien 1998. ISBN 3-9500310-6-5
  • Eines Reverends Einfall, der Geschichte machte. Das neudeutsche Schachproblem: Ursprung, Grundlagen, Grundbegriffe, Selbstverlag, Berlin 1981.
  • Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1985. — С. 15—16. (рос.)
  • Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 34. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)
  • Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 81. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)
  • Владимиров Я. Г. 1000 шахматных задач. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 50, 300. — ISBN 5-271-11436-8 (Астрель). (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.