Карлові Вари

Ка́рлові Ва́ри (чеськ. Karlovy Vary, нім. Karlsbad) — курортне місто в Чехії, розташоване на заході історичної області Богемія між Крушними горами та Карловарською верховиною при впадінні р. Тепла до річки Огрже, адміністративний центр Карловарського краю. Карлові Вари відомі як бальнеологічний курорт, де лікують порушення обміну речовин, ожиріння, холецистит, остеоартроз, цукровий діабет, гастрит і виразкові хвороби.

Карлові Вари
Karlovy Vary
герб прапор
Карлові Вари
Основні дані
50°14′ пн. ш. 12°52′ сх. д.
Країна Чехія
Регіон Карловарський край
Столиця для Карловарський край і Округ Карлові Вари

Межує з

— сусідні нас. пункти
Horyd, Otoviced, Březovád, Nová Roled, Sadovd, Kolovád, Mírovád, Děpoltoviced, Daloviced, Jenišovd, Andělská Horad, Горні Славков, Pila, Stanoviced, Šemniced, Loketd ?
Поділ
  • Bohaticed[1], Cihelnyd[1], Čankovd[1], Doubíd[1], Drahoviced[1], Dvoryd[1], Hůrkyd[1], Olšová Vratad[1], Počernyd[1], Rosniced[1], Rybářed[1], Sedlecd[1], Stará Roled[1], Tašoviced[1], Karlovy Varyd
    • Засновано 1370
    Перша згадка 1350[2] або 1349[3]
    Площа 59.1 км²
    Населення 53 737 (2011)
    Висота НРМ 447 м
    Водойма Огрже, Teplád
    Міста-побратими Баден-Баден (1998)[4], Кассіно, Бернкастель-Кус[5], Омськ, Варберг (комуна)[6], Карлсбад[7], Ейлат[8], Кусацу[9], Локарно[10]
    Телефонний код (420) 353
    Часовий пояс CEST, UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів K
    Код LAU (NUTS) CZ554961
    GeoNames 3073803
    OSM r439482 ·R
    Поштові індекси 360 01
    Міська влада
    Мер міста Андреа Пффефер Ферклова
    Вебсайт http://www.karlovy-vary.cz офіційна
    Мапа
     Карлові Вари у Вікісховищі
    Карлові Вари з висоти пташиного польоту
    Вид на центр міста

    Назва

    Карлові Вари, по-перше, історично Карлсбад, отримали свою назву на честь імператора Карла IV, який заснував на території міста замок у 1358 році.

    Історія

    Доктор Фабіан Зоммер, у своїй книзі про використання карловарських вод, видану в 1571, так переказує цю легенду:

    «Розповідають, що одного разу Карл IV поїхав на полювання в лісисті місця з горами і долинами, у яких нині б'ють гарячі джерела. У місцевих лісах було багато дичини . Під час полювання один з собак погнався за дичиною і потрапив до виру, з якого бив сильний струмінь гарячої води. Пес завив від болю.

    Мисливці, які почули жалібне виття, поспішили до нього на допомогу, вважаючи, що його поранив переслідуваний звір. Видовище, постало їх очам, було незвичайне. Мисливці підійшли ближче, витягли собаку з виру, а потім і самі спробували гарячу воду, що обпекла їх вірного друга.

    Про подію розповіли імператорові Карлові IV, який через деякий час відправився з численною дружиною до цього місця, щоб особисто подивитися на диво природи. У присутності своїх лікарів мудрий правитель зауважив, що ця гаряча вода може вилікувати від багатьох важких хвороб, і «є дуже корисна і додає сили». Після цього він скористався водою, (кажуть, що у нього боліла нога) і відчув полегшення. Зрадів цьому правитель і тут же наказав, щоб все місце було заселене, а навколо джерела побудовані будинки.

    Місце, на якому імператор використовував воду, було за свідченням там, де ще недавно стояли громадські курортні будівлі, а нині там побудована ратуша . Недалеко від неї вибивається джерело, прохолодна вода якого струмує не надто швидко. Кажуть, що в давні часи там був витесаний із скелі трон , на якому сидів правитель, і тому його називали троном імператора Карла. Цей трон не зберігся, а на цьому місці була побудована ратуша. Після того, як вода його вилікувала, імператор Карл наказав на цьому місці побудувати нове місто. Він хотів також зміцнити міські стіни, але плани його були порушені іншими важливими подіями. Про те, що все сталося саме так, свідчать численні залишки оборонної стіни, які можна побачити під Оленячим каменем. На Оленячому камені дотепер можна знайти провалля підвального склепіння. Літні люди розповідають, що імператор Карл планував побудувати на цій горі фортецю для захисту Карлових Вар. І назва містечка нагадує про свого відкривача - називається він курорт імператора Карла, Карлові Вари.»[джерело?]

    Перша згадка про поселення Вари (чеськ. Wary) датується 1250 р., з 1370 поселення одержало статус вільного королівського міста. До 1945 р. Карлові Вари входили до історичної Судетської області та більшість населення розмовляло німецькою мовою. Саме в місцевому театрі вождь судетських німців Конрад Ганлайн проголосив у співпраці з нацистами з Німеччини, що Чехословацька республіка порушує права німецького населення і тим тиснув на центральну владу, допомагаючи розбити державу.

    Відомі люди

    Туризм

    Карлові Вари — популярне місце туризму, особливо для міжнародних знаменитостей, які приїжджають сюди на відпочинок та лікування мінеральними джерелами та чистим повітрям. Щорічно місто відвідує приблизно 2 мільйони туристів із 77 країн світу, переважно на короткий час, 50 000 гостей приїжджають лікуватися. В місті, передусім у курортній зоні, знаходиться багато пансіонів, санаторіїв, готелів, з них кілька чотиризіркових та п'ятизіркових. Найвідомішим з них є «Грандготель Пупп» (чеськ. Grandhotel Pupp). Місто також відоме своїм міжнародним кінофестивалем і популярним чеським лікером «карловарська бехерівка».

    Курорт

    У Карлових Варах у більш ніж 80 місцях на поверхню виходить мінеральна вода гарячих джерел. Джерела схожі за хімічним складом, але мають різний вміст вуглекислого газу і температуру — від 39 до 73 градусів Цельсія. З них 19 державними законами визнані «природними цілющими джерелами».

    Петропавлівська церква

    Найвідоміші джерела:

    Храми
    • руїни костелу св. Лингарта з 13. ст.
    • греко-католицька церква св. Андрія з 1500 р. колишній римо-католицький костел
    • Костел св. Марії Магдалини з 1737 р.
    • протестантський костел св. Петра і Павла з 1856 р.
    • англіканський костел св. Луки з 1877 р.
    • правословна церква св. Петра і Павла з 1898 р.

    Музеї
    • Краєзнавчий музей Карлові Вари
    • Музей Яна Бехера (чеськ. Ján Becher muzeum) — музей лікерного заводу з 1967 р.
    • Музей «Мозер» — музей склоробного заводу всесвітньовідомої торговельної марки «Мозер»
    • «Галерея мистецтва» (чеськ. Galerie umění)
    • Музей «Золотий ключ»
    • Музей дорогоцінного каміння та ювелірних виробів (чеськ. Muzeum drahokamů a šperků)

    Театри
    • Міський театр
    • Театр «Кишеня» (чеськ. Divadlo Kapsa) Карловарський музичний театр
    • Театр «Гусовка»
    • Театр «Дагмар» (чеськ. Divadlo Dagmar)

    Галерея
    • Король Чеського королівства - Карл IV
    • Вид на Карлові Вари
    • Карлові Вари з висоти
    • Одна з центральних вулиць Карлових Вар
    • Річка Тепла
    • Готель "Імперіал"
    • На розі Москевської та Свахової
    • Водограй біля Маркет Колонади
    Панорамний вид Карлових Вар

    Див. також

    Примітки
    1. Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    3. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    4. https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-baden-baden
    5. https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-bernkastel-kues
    6. https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-varberg
    7. https://mmkv.cz/cs/carlsbad-california-usa
    8. https://mmkv.cz/cs/eilat-izrael
    9. https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-kusatsu
    10. https://mmkv.cz/cs/locarno-svycarsko

    Джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.