Йоганн Фрідріх II (герцог Саксонії)
Йоганн Фрідріх II Середній (нім. Johann Friedrich II. der Mittlere, нар. 8 січня 1529 — пом. 9 травня 1595 року) — герцог Саксонії в 1554—1566 роках, титулярний курфюрст Саксонії в 1554—1556 роках.
Йоганн Фрідріх II Середній нім. Johann Friedrich II. der Mittlere | ||
| ||
---|---|---|
1554 — 1566 | ||
Попередник: | Йоганн Фрідріх I | |
Наступник: | Йоганн Вільгельм I | |
Народження: |
8 січня 1529 Торгау, Німеччина[1] | |
Смерть: |
9 травня 1595 (66 років) замок Ламберг | |
Поховання: | Pfarrkirched | |
Країна: | Німеччина | |
Релігія: | лютеранство | |
Рід: | Веттіни | |
Батько: | Йоганн Фрідріх I | |
Мати: | Сибілла Клевська | |
Шлюб: |
Агнеса Гессенська Єлизавета Віттельсбах | |
Діти: | 4 сина | |
Життєпис
Походив з Ернестинської гілки Веттінів. Старший син Йоганна Фрідріха I, курфюрста Саксонії, та Сибілли Клевської. Народився 1529 року в Торгау. Отримав гарну і різнобічну освіту. Юнаком став брати участь у засіданнях Надвірної ради (гофрату).
Після поразки й полону батька 1547 року, Йоганн Фрідріх прийняв управління родинними землями. Зробивши кілька спроб організовувати боротьбу проти імператора Карла V, Йоганн Фрідріх зрештою підкорився йому.
Імператор призначив Йоганну Фрідріху та його братам річну суму в розмірі 50 000 гульденів, яку повинен був сплачувати новий саксонський курфюрст Моріц I.
Після смерті батька, який встановив в заповіті неподільність країни і спільне правління синів, в 1554 році Іоганн Фрідріх II став у взаємній згоді з братами єдиним правителем ернестинських володінь. Водночас користуючись бажання імператора Карла V послабити представника Альбертинської лінії — Августа, отримав право на відновлення курфюрстської гідності. Проте не зміг отримати підтвердження цьому на рейхстазі. Свою резиденцію Йоганн Фрідріх II зробив Готу, а брату Йоганн Вільгельму віддав Кобург. 1555 року відбулося нове закріплення володінь за Ернестинською лінією. 1555 року оженився в Веймарі на представниці Гессенського дому, але в тому ж році вона померла від лихоманки.
До 1556 року титулював себе курфюрстом, поки новий імператор Фердинад I не скасував це право. 1558 року оженився вдруге.
Йоганн Фрідріх вступив на службу до французького короля Генріха II, якого він підтримував у походах у Франції, і отримував за це щорічний платіж в розмірі 30 тис. франків.
1563 року підтримав імперського лицаря Вільгельма фон Грумбаха, на якого було накладено імперську опалу за напад на Вюрцбург. За це також був підданий імперської опалі імператором Максиміліаном II в 1566 році. Вирок імператора виконав саксонський курфюрст август, який захопив Готу, де було схоплено фон Грумбаха й невдовзі страчено. Після здобуття Грімменштайну близько Готи 13 квітня 1567 Йоганн Фрідріх II був схоплений військами саксонського курфюрста Августа I. Невдовзі після цього було відправлено до Відня. Засуджено до пожиттєвого ув'язнення. Володіння було передано братові Йоганн Вільгельму I. Втім той недовго володів герцогством Саксонським, оскільки вже 1572 року під тиском імператора було здійснено Ерфуртський поділ, внаслідок чого утворилися герцогства Саксен-Веймар, Саксен-Кобург і Саксен-Айзенах.
Спочатку перебував із власним двором в Вінер-Нойштадті. У 1595 році через небезпеки з боку османських загонів переведено до замку Ламсберг в Штайрі (Верхня Австрія). Там він помер внаслідок падіння зі сходів того ж року.
Родина
1. Дружина — Агнеса, донька ландграфа Філіппа I Гессенського.
Дітей не було.
2. Дружина — Єлизавета, донька Фрідріха III Віттельсбаха, курфюрста Пфальца.
Діти:
- Йоганн Фрідріх (1559—1560)
- Фрідріх Генріх (1563—1572);
- Йоганн Казимир (1564—1633), герцог Саксен-Кобургу
- Йоганн Ернст (1566—1638), герцог Саксен-Айзенаху
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #100031900 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
Джерела
- Thomas Klein (1974), «Johann Friedrich II.», Neue Deutsche Biographie (NDB) (in German), 10, Berlin: Duncker & Humblot, p. 530
- Joachim Kruse: Herzog Johann Friedrich II. der Mittlere von Sachsen (1529—1595) und das ernestinische Familienepitaph in St. Moriz, Coburg, vollendet 1598. Eine kultur- und kunstgeschichtliche Studie. Teil 1. In: Jahrbuch der Coburger Landesstiftung 52 (2007), S. 1–334, Teil 2. In: Jahrbuch der Coburger Landesstiftung 53 (2008), S. 1–298.