Йоган II (маркграф Бранденбургу)
Йоган II (*Johann II, 1237 — 10 вересня 1281) — маркграф Бранденбург-Штендаля у 1266—1281 роках.
| Йоган II | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1237 |
| Помер | 10 вересня 1281 |
| Поховання | Chorin Abbeyd |
| Національність | німець |
| Діяльність | правитель |
| Титул | маркграф Бранденбург-Штендаля |
| Термін | 1266—1281 роки |
| Попередник | Йоган I |
| Наступник |
Конрад I Генріх I Отто IV Конрад II |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Асканії |
| Батько | Йоган I |
| Мати | Софія Естрідсен |
| Брати, сестри | Agnes of Brandenburgd, Eric of Brandenburgd, Конрад I, Отто IV і Генріх I |
| У шлюбі з | Гедвіга фон Верле |
| Діти | 2 сина |
Життєпис
Походив з роду Асканіїв. Старший син Йогана I, маркграфа Бранденбургу, та Софії (доньки Вальдемара II, короля Данії). Народився у 1237 році. У 1256 році відбулися заручини з Беатріс, донькою Альфонса X, короля Кастилії, яким цим бажав заручити підтримкою Йогана I під час голосування за кандидатуру короля Німеччини. Між 1258 та 1260 роками оженився на представниці роду Верле, родичами герцогів Мекленбурзьких.
У 1266 році після смерті батька разом з братами Конрадом I, Генріхом I і Отто IV стає Бранденбург-Штендальським маркграфом. Втім до 1267 року загальне керівництво Бранденбургом здійснював стрийко — Отто III. Своїми резиденціями Йоган II обрав замки Вербеллін та Бреден
У 1269 році спільно з братами уклав договір з Мстівоєм II, князем Східної Померанії, в Арнсвальді. Згідно нього брати отримували області навколо міст Білоґард та Свеце в обмін на фінансовоу допомогу князю. Втім останній залишався верховним сюзереном цих міст. Завдяки цьому Бранденбург-Штендаль отримав доступ до торгівлі в Балтійському морі.
У 1273 році разом з братами видав розпорядження про переведення монастиря з Марінзее до Коріна, який став усипальнею маркграфів Бранденбур-Штендалю. В подальшому Йоган II багато опікувався піднесенням цього цистерціанського абатства. Разом з тим він значну уваги приділяв німецький колонізації своїх володінь, втім надавши першість в керуванні брату Отто IV.
Втрутився у вибори архієпископа Магдебургу, намагаючись поставити новим прелатом свого брата Еріка, втім до кінця життя не досяг цієї мети. Помер він у 1287 році. Його володіння відійшли до братів та старший син.
Родина
Дружина — Гедвіга, донька Ніколаса I фон Верле
Діти:
- Конрад (1261—1308), маркграф Бранденбургу у 1281-1308 роках
- Йоган (1263—1292), єпископ Гафельберга
Джерела
- Wolfgang Erdmann: Zisterzienser-Abtei Chorin. Geschichte, Architektur, Kult und Frömmigkeit, Fürsten-Anspruch und -Selbstdarstellung, klösterliches Wirtschaften sowie Wechselwirkungen zur mittelalterlichen Umwelt. Unter Mitarbeit von Gisela Gooß, Manfred Krause u. Gunther Nisch. Mit ausführlichem Literaturverzeichnis. Königstein i. Ts. 1994
- Helmut Assing: Die frühen Askanier und ihre Frauen. Kulturstiftung Bernburg 2002, ISBN 3-9805532-9-9.