Йожеф Сен

Архівіст за фахом. У шахи навчився грати в кав'ярні Вурма, ставши її чемпіоном у 25-літньому віці. У 1836-1839 роках подорожував по Франції, Англії та Німеччині, провівши багато вдалих партій, які принесли йому славу сильного шахіста. 1836 року в Парижі переміг Лабурдонне з рахунком +13 -12 (отримував фору: пішака та хід). У Лондоні зіграв унічию з Вокером і Слоусом. Результати берлінських мікроматчів: фон дер Лаза (+2 -1), Бледов (+1 -1), Маєт (-2 =1), а також програв партію Більгерові.

Один з аналізів Сена

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Перемога білих
Розв'язання: 1. Крe2!
1. … Kрd7 2. Kрf3 Kрc6 3. a4 h5 4. c4 f5 5. Kрg3! g5 6. a5 Крc5 7. b4+ Kрc6 8. b5+ Kрb7 9. c5 h4+ 10. h3 f4 11. a6+ b8 12. c6 і білі перемагають

Капітан збірної Пешта (іншим членом команди був Вінцент Грімм), яка проводила кореспонденційний матч проти Парижа (1842-1845). Пештці перемогли 2:0, що стало доволі несподіваним результатом. Посів 5-те місце на першому міжнародному турнірі 1851 в Лондоні, який зібрав багатьох провідних шахістів Європи. Після цього майже не грав. Варта уваги нічия у Відні з Фалькбеєром (+9 -9 =2) 1852 року, а також поразка наступного року від Гаррвіца (+1 -3 =1) в Лондоні. Відповідно до рейтингу ретроспективної бази даних Chessmetrics входив до десятки найсильніших шахістів Європи в 1850-х роках[1].

Відзначався стратегічним підходом до гри і тактичним позиційнім мисленням. Автор аналізу закінчення «тура і слон проти тури», а також інших ендшпілів.

• W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1987, t. 2, s. 1189.
• Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 355.
• Партії на chessgames.com