Йозеф Зиґмунд Еберсберґ

Життєпис

Від 1816 року вивчав право і філософію у Віденському університеті. Після успішного завершення навчання, Еберсберг став заробляти на життя як приватний репетитор у дворянських сім'ях.

1824 року Йозеф Зигмунд Еберсберг заснував журнал для молоді Feierstunden. У 1831 — газету Der Österreichischen Zuschauer, яка 1848 року була головним органом австрійських консерваторів, виступала з гострими політичними статтями проти прихильників революції 1848—1849 років у Австрійській імперії.

З ранніх творів Й. Еберсберга найбільш значущий Erzählungen für meine Söhne (1835). Його Erinnerungen an die Stürmischen Tage des Revolutionjahres (1848) і Politische Fabeln (1849) мають скоріше історичне, ніж літературне значення[3].

1830 року одружився з дочкою таємного радника Й. Надорі. В родині народилося два сини: Карл Юліус (1831—1876) і Оттокар Франц (1833—1886), які стали згодом письменниками.

1853 року Й. Еберсберга нагороджено Золотим Хрестом Заслуги.

Йозеф Зиґмунд Еберсберґ помер 27 жовтня 1854 року в містечку Гернальс поблизу Відня.

Вибрані твори
  • Der Mensch als Schöpfer und Zerstörer seines Glückes (1831)
  • Das Buch vom guten und geselligen Tone (1834)
  • Erzählungen für meine Söhne (1835)

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116329602 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Dr. Constant v. Wurzbach Ebersberg, Joseph Sigmund // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 3. — S. 412.
  3. Эберсберг, Иоганн-Зигмунд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.