Йозеф Фіцтум
Йозеф Фицтум (нім. Josef Fitzthum; 14 вересня 1896, Енгельхартштеттен, Нижня Австрія, Австро-Угорщина — 10 січня 1945, Вінер-Нойдорф, Нижня Австрія) — військовик Третього Рейху, генерал-лейтенант Ваффен-СС та поліції, Групенфюрер СС та СА, командир 21-ї гірської дивізії СС «Скандербег» (1-ї албанської). Спеціальний представник рейхсфюрера СС в Албанії під час Другої світової війни.
Йозеф Фіцтум нім. Josef Fitzthum | |
Народження: |
14 вересня 1896 Енгельгартштеттен, Нижня Австрія, Австро-Угорщина |
---|---|
Смерть: |
10 січня 1945 (48 років) Вінер-Нойдорф, Нижня Австрія |
Країна: | Австрія |
Партія: | НСДАП |
Нагороди: |
Життєпис
Австрієць. Син чиновника із Західної Чехії. Закінчив австрійську військову школу та академію.
Учасник Першої світової війни. Служив лейтенантом у 3-му Тирольському полку. Поранений.
1917 – отримав звання обер-лейтенанта, бився на італійському фронті.
Середина 1919 – звільнений із австрійської армії.
Після війни з 1920 працював на цивільній службі.
Березень 1923 – 1933 – працював секретарем в Університеті прикладних мистецтв Вени.
1931 – член НСДАП
1932 – член СС.
Квітень 1932 – поступив до Штандарту СС у Вені.
1933 – засуджений до двох з половиною років політичного ув’язнення, інтернований, двічі тікав із таборів. Пізніше виїхав із Австрії до Райху.
Березень 1936 – став штандартенфюрером СС.
Січень 1937 – кінець 1937 – командував 58-м полком СС у Кельні.
Жовтень 1937 – 1938 – працював у Головному управлінні СД.
1938 – член Берлінського Рейхстагу від НСДАП[1]. Після аншлюсу Австрії з березня 1938 — заступник начальника поліції Вени, у березні 1940 звільнений з посади за корупцію у ході експропріації майна у євреїв.
1940 – був переведений до Ваффен СС, призначений командиром піхотного полку підрозділу СС «Мертва голова».
Квітень 1942 – травень 1943 – був у Нідерландах у якості командира, відповідальний за створення добровільних частин Ваффен-СС у Голландії та Фландрії.
Жовтень 1943 – 1 січня 1945— спеціальний представник рейхсфюрера СС Гіммлера в Албанії, одночасно, керівник СС та поліції у Тирані.
Взяв участь у створенні 21-ї гірської дивізії СС «Скандербег» (1-ї албанської) і командував нею у званні у чині бригадефюрера з квітні по 1 травня 1944.
Серпень 1944 – генерал-лейтенант Ваффен-СС та поліції і групенфюрер СС.
3 січня 1945 – призначений командуючий 18-ю добровольчою панцергренадерською дивізією СС «Хорст Вессель».
Загинув 10 січня 1945 у дорожньо-транспортній катастрофі. Похований у Відні
Звання
- Штурмбаннфюрер СС (листопад 1932)
- Оберштурмбаннфюрер СС (листопад 1933)
- Штандартенфюрер СС (березень 1936)
- Оберфюрер СС (1938)
- Гауптштурмфюрер резерву військ СС (квітень 1940)
- Штурмбаннфюрер резерву військ СС (січень 1941)
- Оберштурмбаннфюрер резерву військ СС (квітень 1942)
- Штандартенфюрер резерву військ СС (листопад 1942)
- Бригадефюрер СС, генерал-майор військ СС і поліції (жовтень 1943)
- Группенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС (серпень 1944)
Нагороди
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Земельний орден (Каринтія)
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Кільце «Мертва голова»
- Золотий партійний знак НСДАП
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Орден крові
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
- Штурмовий піхотний знак
- Німецький хрест в золоті
- Нагрудний знак «За поранення» у чорному