Йон Ґіка
Йон Ґіка (рум. Ion Ghica, *12 серпня 1816, Бухарест — †7 травня 1897, Димбовіца, Румунія) — румунський математик, педагог, дипломат, політичний і державний діяч, неодноразово займав пост прем'єр-міністра Об'єднаного князівства Волощини і Молдови і президента Румунської академії.
| Йон Ґіка Ion Ghica | ||||
 Йон Ґіка | ||||
| [[Файл:|90px|]] | ||||
| ||||
|---|---|---|---|---|
| ? — ? | ||||
| Попередник: | Александру Пападопол-Калімах | |||
| Наступник: | Петре Мавроґені | |||
| Народження: |
12 серпня 1816[1][2] Бухарест, Румунія | |||
| Смерть: |
7 травня 1897 (80 років) Гергань, Рекарі, Димбовіца, Румунія | |||
| Національність: | албанці | |||
| Країна: | Румунія | |||
| Партія: | Національна ліберальна партія (Румунія) | |||
| Рід: | Ґіка | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 12 серпня 1816 в Бухаресті. Здобувши освіту в Парижі, Ґіка в 1843 викладав політичну економію в Ясському університеті і разом з Когальнічано заснував журнал «Прогрес».
Брав участь в революції 1848 року в Дунайських князівствах. Після зречення князя Вібеско, Ґіка вступив на турецьку службу в призначений губернатором Самоса (1856).
Пізніше повернувся на політичну арену Румунії і в 1866 був військовим міністром в кабінеті Ласкера Катарджу. Пізніше він змінив останнього на посаді прем'єра, а потім ще неодноразово головував в кабміні.
Крім цього Ґіка зробив собі ім'я, як автор багатьох наукових праць, статей і монографій.
Помер 7 травня 1897 в Димбовіці.
Румунський льотчик-ас Тудор Гречану був онуком Йона Ґіка.
Бібліографія
- «Dernière occupation des Principantés danubiennes» (1843)
- «Scrisori către Vasile Alecsandri»;
- «Amintiri din pribegie»;
- «Convorbiri Economice».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Proleksis enciklopedija — 2009.