Йосип Ліберберг
Ліберберг Йосип Ізраїльович (27.10.1897–09.03.1937) – історик, мовознавець, державний діяч. Чл.-кор. ВУАН (нині Національна академія наук України; 1934). Н. в м. Старокостянтинів. Навч. на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту. Входив до Єврейс. соціал-демократ. робітн. партії "Поалей Ціон" (див. Поалей Ціон). Від 1918 служив добровольцем у РСЧА (див. Радянська армія), перебував на підпільній роботі в Полтавській губернії та Київській губернії. Від 1920 мешкав у Києві. Від 1919 – член КП(б)У. Викладав всесвітню історію, історію соціалізму, історію класової боротьби на Вищих політ. курсах Укр. військ. округу, на єврейс. пед. курсах, у Київ. політех. ін-ті, Київ. с.-г. ін-ті, Київ. ін-ті нар. освіти, Київ. ін-ті нар. госп-ва. Від 1926 займав посади наук. співробітника, керівника секції історії Зх. Європи Науково-дослідної кафедри марксизму-ленінізму при ВУАН і паралельно працював (до 1927) в Ін-ті марксизму в Харкові. 1926–29 очолював створену (на противагу Гебраїстичній історико-археографічній комісії при ВУАН) н.-д. кафедру історії єврейс. к-ри при 1-му відділі ВУАН (кафедра була адміністративно підпорядкована Наркомосу УСРР) та завідував її істор. секцією. Від 1929 (і до 1934) – директор Ін-ту єврейс. пролетарської к-ри при ВУАН (Ін-т був створений на основі н.-д. кафедри історії єврейс. к-ри) та одночасно керівник істор. секції цього ін-ту. 1934 був обраний делегатом XVII з'їзду ВКП(б).
| Йосип Ліберберг | |
|---|---|
| Народився |
27 жовтня 1899 Старокостянтинів, Російська імперія |
| Помер |
9 березня 1937 (37 років) Москва, СРСР ·вогнепальне поранення |
| Поховання | Новий донський цвинтар |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Національність | євреї |
| Діяльність | історик |
| Знання мов | Їдиш |
| Членство | НАН України і Всеросійський центральний виконавчий комітет |
| Партія | КПУ |
Від жовтня 1934 – голова орг. к-ту Біробіджанської єврейс. автономної області, з грудня цього ж року – перший голова виконкому обласної ради Єврейс. автономної області (нині у складі Хабаровського краю, РФ).
20 серпня 1936 заарештований у Москві й ув'язнений.
16 жовтня 1936 постановою Президії АН УСРР виключений зі складу академії як "контрреволюціонер, ворог партії, уряду і радянського народу".
9 березня 1937 Військ. колегією Верховного суду СРСР за звинуваченням у належності до контрреволюц. троцькістсько-терористичної орг-ції засуджений до смерті. Страчений того ж дня в м. Москва.
Реабілітований 1956.
Джерела та література
- Юркова О.В. Ліберберг Йосип Ізраїльович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Література
- Історія Національної академії наук України: 1924–1928: Документи і матеріали. К., 1998
- Історія Національної академії наук України: 1929–1933: Документи і матеріали. К., 1998*Костырченко Г.В. Тайная политика Сталина: власть и антисемитизм. М., 2001
- Історія Національної академії наук України: 1934–1937: Документи і матеріали. К., 2003
- Берман Х. Как Лазарь Каганович уничтожил первого предисполкома ЕАО. "Биробиджанер штерн", 2005, 25 августа
- Бренер И. Первые шесть лет ЕАО. "Мы здесь: Интернет-газета" (Нью-Йорк–Иерусалим), 2009, № 194 (16–22 января
Посилання
- Перші шість років ЄАО(рос.)