КБ-1

Підприємство засноване в 1947 році як «Спеціальне бюро №1» (СБ-1). Згодом носило також назви:

• 1950-1966 — Конструкторське бюро (КБ-1, п/я 1323);
• 1966-1971 — Московське конструкторське бюро (МКБ) «Стріла»;
• 1971-1988 — Центральне конструкторське бюро (ЦКБ) «Алмаз»;
• 1988-1995 — Науково-виробниче об'єднання (НВО) «Алмаз»;
• 1995-1996 — Акціонерне товариство відкритого типу (АТВТ) «Алмаз»;
• 1996-2001 — ВАТ ЦКБ «Алмаз»;
• 2001-2008 — ВАТ «НВО "Алмаз"»;
• з 2008 року — ВАТ «ГСКБ Концерну ППО "Алмаз-Антей"».

З 1955 року і по даний час підприємство розробляє і випускає зенітні ракетні комплекси, що становлять основу озброєння російських військ ППО: С-25, С-75, С-125, С-300, С-400. Ці комплекси зарекомендували себе високими тактико-технічними характеристиками і поставляються на експорт в ряд країн світу.

Радіолокаційна станція здійснювала огляд простору в секторі 60°, скануючи двома променями (одним в азимутному і іншим в вертикальному напрямках), виявляла цілі, захоплювала і автоматично супроводжувала до 20 цілей і 20 наведених на них ракет.
Всього для прикриття Москви вирішено було розмістити два кільця секторних радіолокаторів: внутрішнє на відстані приблизно 50 км від центру з 22 радіолокаторів із зенітними ракетами і зовнішнє - на відстані приблизно 85 км. Перед кожним радіолокатором наведення на відстані від 1,2 до 4 км було розміщено до 60 стартових стволів (до 3-х ракет на кожен канал обстрілу цілей). Ракети стартували вертикально.

Сектора відповідальності РЛС перекривалися, створюючи щільну оборону з 2-х кілець, що забезпечує відбиття масованого нальоту до 1000 літаків. Сама по собі ідея була абсолютно новаторською, ніде в світі не повтореною, що дозволила заощадити колосальні кошти.

• Виповнюється 60 років НВО «Алмаз» імені академіка О. А. Расплетіна(рос.)
• С-200 «Ангара»