Кабалюк Дмитро Васильович

Дмитро Кабалюк народився 7 листопада 1981 року в с. Великий Ключів, Коломийський район, Івано-Франківська область. Останнім часом мешкав у Києві.

29-го серпня 2014-го ранком під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла їхав в "УАЗ"і № 459, в складі автоколони батальйону «Донбас» — по дорозі з Многопілля до Червоносільського. Машину було підбито, Дмитро загинув, в цьому ж авто загинув боєць «Чумак». 3-го вересня 2014-го тіло Кабалюка разом з тілами 96-ти інших загиблих у «Іловайському котлі» було привезено до дніпропетровського моргу.

Був упізнаний родичами та похований. Вдома залишилася хвора мама, батько, брат, дружина, дві доньки, син. Похований в селі Великий Ключів біля могили Січових Стрільців.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

• нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.3.2015, посмертно).

28 серпня 2016 року, у день вшанування українського війська, в Коломиї зі скорботними урочистостям відкрили пам'ятний знак загиблим воїнам АТО. Металеву таблицю встановлено поруч з таблицею з іменами героїв «Небесної Сотні». На таблиці вписано імена 26 загиблих Героїв війни на Донбасі мешканців Коломийщини, серед яких є й ім'я Дмитра Кабалюка[1].

• Указ Президента України від 25 березня 2015 року року № 176/215 «Про відзначення державними нагородами України»
• Кабалюк Дмитро Васильович