Каддо (озеро)

Каддо є єдиним техаським озером, яке утворилося природним шляхом. Існує кілька версій походження озера, але найімовірнішою є наступна: на початку XIX століття на річці Ред-Рівер виник затор з річкового сміття і колод. Бобри, що проживають на берегах, зміцнили затор своїми дамбами. І вже до 1811 року тут утворилася справжня загата, яка перекрила річку і створила озеро Каддо.

Площа Каддо чуть-більше 100 км². Ніби й небагато, але на просторах озера росте і проживає аж ніяк не мала кількість рослин і тварин: 190 видів дерев і чагарників, 75 різних трав, 42 види ліан, 50 видів ссавців, 220 різновидів птахів, близько 60 видів риб і 30 видів плазунів. 45 видів тварин є рідкісними або зникаючими.

Людина вперше опинився тут, як правило приймає Кадді за болото. Воно й не дивно, адже левова частка поверхні озера покрита скатертиною зеленої ряски, яка так властива болотах, ну а там де, немає ряски ростуть латаття і яскраво-квітучий лотос. Але як говоритися «перше враження оманливе»: вода в озері чиста і прозора, навіть на дні, глибина якого тут рідко перевищує 3 метри, можна розгледіти пропливаючу рибку.

Найкращий період для відвідування озера — з кінця жовтня до середини листопада, коли кипариси змінюють свій колір: На озері ростуть близько 190 видів кущів і дерев, з них найвідомішими є так звані «лисі» кипариси (Bald Cypress). На відміну від своїх сухопутних родичів, ці кипариси — не вічнозелені, а листопадні дерева, що скидають своє листя на зиму. Вік кипарисів, які ростуть в озері Каддо, становить не менше 100 років, а деякі з них ще старше, є навіть 700-річні дерева.

Кипариси, особливо ті, що знаходяться у воді, часто мають особливі утворення, які називаються «колінами кипариса». Вони являють собою відростки, що нагадують пеньки, але ростуть прямо з коренів дерев. До сих пір вчені розмірковують над тим, навіщо кипарисам потрібні ці спеціальні утворення. Одна з теорій свідчить, що для додаткового насичення коренів киснем, інша — що відростки допомагають деревам зміцнитися в землі, щоб їх не вирвало ураганом.

На кипарисах висять пасма іспанського моху, зелені взимку і сірі влітку. Іспанська мох не є паразитом, це лишайник, який використовує рослину-господаря тільки для підтримки. Харчується рослина самостійно, добуваючи їжу з води і повітря. Цим пояснюється той факт, що в зимовий період, отримуючи достатню кількість вологи, мох стає зеленим. Однак іспанський мох все-таки шкодить кипарису, огортаючи його гілки і перекриваючи доступ сонячного світла.

З іспанським мохом пов'язана легенда, що належить індійському племені Каддо. Одного разу зустрілися дівчина і хлопець і полюбили один одного такою великою любов'ю, що вирішили піти з племені і жити удвох. Жили вони дуже щасливо, блукаючи по берегах озера і насолоджуючись його красою, але настав час, коли жінка захворіла і померла. Засмучений чоловік поховав свою кохану, але на пам'ять відрізав її коси. Він продовжував ходити по берегах і розвішував на гілках дерев коси померлої подруги. Згодом вони посивіли, але до сих пір висять на гілках кипарисів, зберігаючи пам'ять про невмирущого кохання двох людей.

Самостійно дістатися до озера Кадді не складе великих труднощів. На березі озера знаходиться містечко під назвою Uncertain, що в перекладі означає «Невизначений». Це місто, що розташоване в трьох годинах їзди від Далласа, живе виключно за рахунок туристів, які приїжджають подивитися на казкові кипариси. Відвідавши одну з рибальських баз на березі, можна орендувати бунгало і моторний човен. Екскурсію по озеру можна також зробити на колісному пароплаві.

• North American Wood Ape Conservancy
• Travel Channel Website