Казеїновий клей

Казеї́новий клей клей, що виготовляють із знежиреного сиру висушуванням.[1] Щоб казеїн почав розчинятись і утворювати клей, до води потрібно додати трохи лугів або солей з лужними властивостями (наприклад, буру).[1]

В продажу, здебільшого, буває казеїн з домішками лугів та антисептиків під назвою «Клей казеїновий». До продажу поступає клей у вигляді порошку, який містить всі необхідні добавки: луг, мінеральні солі, фтористий натрій, мідний купорос і невелика кількість гасу, який вберігає клей від грудкування і розшарування.[2]

Щоб приготувати з нього клей, досить лише розчинити цю суміш у воді.[1] Відважену порцію порошку всипають до відміряного об'єму води кімнатної температури і розмішують до повного зникнення грудок протягом 40-60 хвилин, знімають піну і дають відстоятися (30% казеїну на 70% води).[2] Робоча в'язкість клею зберігається протягом приблизно чотирьох годин. Після цього він густіє і стає непридатним для подальшого використання.[2]

Казеїновий клей може призводити до зниження міцності паперу або тканого матеріалу, а також викликати зміну їх кольору.[2]

Казеїновий клей для деревини продають у вигляді сухого порошку, це суміш казеїну з гашеним вапном (на 5 масових частин казеїну 1 масова частина вапна).[1] Для приготування клею беруть 1 частину порошку і 2 частини води.

Розводять клей в будь-якому посуді, окрім алюмінієвого, оскільки луг руйнує алюміній.

Примітки

  1. І. М. Чернов. Порадник сільського умільця — К.:Урожай, 1983
  2. Шокин Д. С. Переплетем журнал? / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1990, №1. ISSN 0130-5972 (с.: 72-73)

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.