Солі (хімія)

Со́лі — хімічні речовини іонної будови, до складу яких входять кислотні залишки (аніони), поєднані з катіонами різного походження (атоми металів, металоподібні групи, як NH+4, та ін.). Утворюються солі внаслідок реакції нейтралізації кислот та основ. Як правило, солі є кристалічними речовинами. Найпростіший приклад солі — кухонна сіль, хімічна формула якої — NaCl.

Сіль дихромат калію має яскраво-помаранчевий колір, характерний для аніона хромату.

Номенклатура

Існує кілька способів утворення назв солей. Найпростіше утворювати назви солей, як і кислот, від міжнародних назв кислотних залишків. При цьому назви солей кисневих кислот, коли кислототвірний елемент має найвищу валентність, закінчуються на -ат. Наприклад:

Назви солей безкисневих кислот мають закінчення -ид або -ід. Наприклад: MgCl2 хлорид магнію, KI йодид калію, NaBr бромід натрію, Na2S сульфід натрію і т. д.

Якщо метал, що входить до складу солі, проявляє різну валентність і утворює з тим самим кислотним залишком кілька солей, то для їх розпізнавання треба вказувати число кислотних залишків у молекулі солі, або валентність металу. Коли кислотний залишок одновалентний, то звичайно вказують число кислотних залишків шляхом додавання до назви аніону префікса з грецьких числівників. Наприклад: CuCl монохлорид міді, CuCl2 дихлорид міді і т. д.

Коли ж кислотний залишок дво- або тривалентний, тоді вказують валентність металу, позначаючи її римською цифрою в дужках після назви металу. Наприклад: Cu2SO4 — сульфат міді (І), CuSO4 — сульфат міді (II), Fe2(SO4)3 — сульфат заліза (III) і т. д.

В назвах кислих солей додають префікс гідро- або дигідро-. Наприклад: NaHSO4 гідросульфат натрію, NaH2PO4 дигідрофосфат натрію, CaHPO4 гідрофосфат кальцію, Ca(H2PO4)2 дигідрофосфат кальцію і т. д.

Назви основних солей утворюють з назви кислотного залишку і слова гідроксид або дигідроксид. Наприклад: AlOHSO4 сульфат-гідроксид алюмінію, Al(OH)2CH3COO ацетат-дигідроксид алюмінію, Cu2(OH)2CO3 — карбонат-дигідроксид міді (II) і т. д.

Крім того, деякі солі мають ще свої особливі назви: Na2CO3 сода, K2CO3 поташ, AgNO3 ляпіс, NaNO3 чилійська селітра, Cu2(OH)2СО3 малахіт тощо.

Реакції утворення солей

1. При заміщенні атомів Гідрогену в молекулах кислот на атоми металів:

Zn + 2HCl → ZnCl2 + H2
2 CH3COOH + Mg → Mg(CH3COO)2 + H2

2. При обміні гідроксильних груп у молекулах основ на кислотні залишки молекул кислот. Суть цієї реакції полягає в обміні атомів Гідрогену в молекулі кислоти на атоми металу молекули основи (з такою ж самою вірогідністю відбувається обмін гідроксильних груп молекул основ на кислотні залишки молекул кислот), внаслідок чого утворюються сіль і вода (реакція нейтралізації):

HCl + NaOH → NaCl + H2O
CH3COOH+ NaOH → CH3COONa + H2O

3. При взаємодії кислот з оксидами:

2HCl + CuO → CuCl2 + H2O
3H2SO4 + Al2O3 → Al2(SO4)3 + 3H2O

4. При взаємодії кислот з солями:

3H2SO4 + Ca3(PO4)2 → 2H3PO4 + 3CaSO4

5. При взаємодії основ з кислотними оксидами:

2KOH + CO2 → K2CO3 + H2O

6. При взаємодії основ з солями:

2NaOH + CuCl2 → 2NaCl + Cu(OH)2

7. При взаємодії основних оксидів з кислотними:

CaO + CO2 → CaCO3

8. При взаємодії солей:

K2SO4 + BaCl2 = 2KCl + BaSO4

9. При взаємодії солей з металами:

CuSO4 + Zn → ZnSO4 + Cu

10. При взаємодії металів з неметалами:

Mg + Cl2 → MgCl2

Існують також інші способи одержання солей.

Не кожним з перелічених способів можна одержати будь-яку сіль. Кислі солі утворюються звичайно при взаємодії нормальної солі з однойменною кислотою. Наприклад:

  • BaCO3 + H2CO3(СО2 + Н2О) = Ba(HCO3)2
  • Ca3(PO4)2 + H3PO4 = 3CaHPO4

Основні солі утворюються найчастіше при взаємодії солі з відносно невеликими кількостями лугу. Наприклад:

  • CuCl2 + NaOH = Cu(OH)Cl ↓ + NaCl
  • AlCl3 + NaOH = Al(OH)Cl2 ↓ + NaCl
  • AlCl3 + 2NaOH = Al(OH)2Cl ↓ + 2NaCl

Класифікація

Є декілька способів класифікації солей:

Середні солі

Якщо всі кислотні атоми Гідрогену в молекулах кислот обмінені чи заміщені на атоми металів або усі гідроксильні групи в молекулах основ обмінені на кислотні залишки молекул кислот, такі солі називаються нормальними, або середніми, або просто солями. Наприклад,

  • 2CH3COOH + Mg(ОН)2 = Mg(CH3COO)2 + 2H2O
  • Н2SO4 + Mg = MgSO4 + H2

Виходячи з теорії електролітичної дисоціації, солями називаються складні речовини, які у водному розчині дисоціюють на катіони металів і аніони кислотних залишків. Нормальні солі ніяких інших катіонів і інших аніонів не утворюють:

  • KCl (aq) K+(aq) + Cl(aq)
  • Al2(SO4)3 (aq) 2 Al3+(aq) + 3 SO2−4 (aq)

Кислі солі

Якщо тільки частина кислотних атомів Гідрогену молекул кислот обмінена або заміщена на атоми металів, такі солі називають кислими, або гідросолями. Наприклад:

  • NaOH + H2SO4 = NaHSO4 + H2O
  • Ca(OH)2 + H3PO4 = CaHPO4 + 2H2O

Кислі солі у водному розчині дисоціюють на катіони металів, катіони Гідрогену і аніони кислотних залишків. Таким чином, кисла сіль ніби одночасно є і сіллю, оскільки при дисоціації вона утворює катіони металів, і кислотою, бо одночасно утворює і катіони Гідрогену:

  • NaHSO4 (aq) Na+(aq) + H+(aq) + SO2−4 (aq)
  • CaHPO4 (aq) Ca2+(aq) + H+(aq) + PO3−4 (aq)

Іони Гідрогену кислої солі при взаємодії її з основою теж можуть обмінюватись на іони металу з- утворенням нормальної солі і води:

  • NaHSO4 + NaOH = Na2SO4 + H2O

Основні солі

Якщо тільки частина гідроксильних груп у молекулах основ обмінена на кислотні залишки молекул кислот, то такі солі називають основними:

  • Cu(OH)2 + HCl = Cu(OH)Cl ↓ + H2O
  • Fe(OH)3 + H2CO3 = Fe(OH)CO3 ↓ + 2H2O
  • 2Cu(OH)2 + H2CO3 = Cu2(OH)2CO3 ↓ + 2H2O

Основні солі у водному розчині дисоціюють на катіони металу і аніони гідроксилу і кислотні залишки. Таким чином, основна сіль ніби одночасно є і сіллю, оскільки вона утворює при дисоціації аніони кислотних залишків, і основою, бо утворює і гідроксид-аніони:

  • Cu(OH)Cl Cu2+(aq) + OH(aq) + Cl(aq)
  • Fe(OH)CO3 Fe3+(aq) + OH(aq) + CO2−3 (aq)

Обидві ці солі у воді практично нерозчинні, але розчинна їх частина дисоціює, за наведеними рівняннями. Іони гідроксилу основної солі при взаємодії її з кислотою теж можуть обмінюватись на кислотні залишки з утворенням нормальної солі:

  • Cu(OH)Cl + HCl = CuCl2 + Н2О

Будова

Структура кристалів хлориду натрію. Аніони Cl- позначено синім кольором, а катіони Na+ — зеленим

В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.

Структурні формули

Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:

Властивості

Усі солі являють собою тверді кристалічні речовини. Щодо нагрівання деякі солі є досить стійкими. Наприклад, NaCl, KCl, Na2SO4 та деякі інші можна нагрівати до температури їх плавлення і навіть кипіння, і вони не розкладаються. Інші ж солі є нестійкими й при нагріванні вони розкладаються, не плавлячись. Наприклад:

  • CaCO3 = CaO + CO2

За розчинністю у воді солі поділяють на добре розчинні, малорозчинні й практично нерозчинні. Добре розчинними є всі солі нітратної й ацетатної кислот, а також майже всі солі натрію, калію й амонію. До практично нерозчинних солей належать хлорид срібла AgCl, сульфат барію BaSO4, всі силікати (за винятком Na2SiO3 і K2SiO3) та ін.

Хімічні властивості солей визначаються їх взаємодією з кислотами, основами, металами та іншими солями.

1. Солі можуть взаємодіяти з кислотами лише в тому випадку, коли реагуюча кислота сильніша за ту, від якої походить дана сіль. Наприклад:

  • FeS + 2HCl = FeCl2 + H2S ↑
  • Na2SiO3 + Н2SO4 = Na2SO4 + H2SiO3

2. Солі можуть взаємодіяти з лугами, коли внаслідок реакції утворюється нерозчинна основа або нерозчинна сіль. Наприклад:

  • FeCl3 + 3NaOH = 3NaCl + Fe(OH)3
  • K2CO3 + Ba(OH)2 = 2KOH + BaCO3

3. Розчини солей можуть взаємодіяти з металами, коли даний метал в електрохімічному ряду напруги стоїть лівіше від металу солі. Наприклад:

  • CuSO4 + Fe = FeSO4 + Cu
  • HgCl2 + Cu = CuCl2 + Hg

4. Багато солей у розчинах можуть взаємодіяти одна з одною, коли одна з солей, що утворюється внаслідок реакції, є нерозчинною. Наприклад:

  • Na2CO3 + CaCl2 = 2NaCl + CaCO3
  • FeSO4 + BaCl2 = FeCl2 + BaSO4

Див. також

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.