Казки барда Бідла

Жив на світі добрий чарівник. Він завжди допомагав своїм сусідам, коли вони зверталися до нього зі своїми проблемами, він варив зілля і протиотруту у своєму чарівному казанку. Але незабаром він помер і залишив все своєму єдиному синові. Невдовзі після смерті батька, молодий чаклун знаходить чарівний казанок, в якому лежить одна пантофля, в якій був клаптик пергаменту з написом: «З марною надією, синку, що це тобі ніколи не знадобиться».

Обурений, що йому більше нічого не дісталося, крім старого казанка, син відвернувся від усіх сусідів. Незабаром до сина-чарівника стали приходити зі своїми проблемами люди. Спочатку прийшла бабуся, у внучки якої з'явилися бородавки. Але молодий чарівник прогнав її. Зачинивши двері, він чує дивний стукіт на кухні. У казанка, що заповів йому батько, несподівано виросла мідна нога і він весь накрився бородавками. Казанок починає переслідувати свого господаря і ніякі закляття не допомагають від нього позбутися.

Наступного дня до чарівника приходить чоловік, у якого пропав осел. Без осла, він не може привозити товари в місто і його родина залишиться голодною. Молодий чаклун, проганяє і його, і тут же з'являється бородавчатий казанок з однією ногою з якого чутно ослині звуки та голодні стогони.

Поступово молодий чарівник проганяє все більше і більше людей, тих, що прийшли до нього за допомогою. Так казанок обзавівся слізьми, блювотою, собачим гавкотом. Врешті-решт, чаклун, змушений підкоритися волі батька. Він починає допомагати людям, а у казанка пропадають придбані напасті. Нарешті з казанка вистрибує пантофля, яка прекрасно підходить до ноги казанка і він заспокоюється.

Високо на горі є фонтан, де раз на рік, одна людина може скупатися в ньому, для того, щоб отримати щасливу долю. Якось там три відьми зустрітися. Перша відьма, Аша, страждає від невиліковної хвороби. Другу відьму, Алтеду, пограбував лихий чаклун, забравши в неї дім, гроші і чарівну паличку. Третю відьму, Амату, покинув коханий чоловік, і їй здавалося, що серце їй ніщо вже не загоїть. Ці три відьми вирішили дійти до фонтану разом, але на цьому шляху, лицар також приєднується до них.

На їхньому шляху до фонтану, вони стикаються з трьома проблемами. Перші дві пов'язані з гігантським черв'яком, який вимагав «докази свого [їхнього] болю» та з крутим схилом, де вони повинні довести «плоди своїх [їхніх] трудів». Третя проблема, перетинаючи річку, вони повинні довести «скарб свого [їхнього] минулим».

Аматі усвідомлює, що їй не потрібен колишній. На фонтані, Аша непритомніє від виснаження. Для того, щоб врятувати її, Алтеда дає Аші підбадьорливий напій, який лікує Ашу від її хвороб. Алтеда усвідомлює, що вона може заробляти гроші заново. Лицар Амати у воді, після чого він просить у Амати її «руку і серце». Кожна людина отримує відповідь на свою проблему, не знаючи, що фонтан не мав магічну властивість взагалі.

Жив колись вродливий молодий маг, який вирішує ніколи не закохуватися, тому він використовує темні мистецтва для запобігання себе від цього. Його родина, сподіваючись, що він зміниться сам, нічого не робить. Тим не менш, в один прекрасний день він почує від двох охоронців, що він не бездушний, тому він вирішує знайти талановиту, багату і красиву дівчину і одружитися з нею для отримання від кожного заздрощів.

Він знаходить дівчину вже наступного дня. Чарівник переконує її прийти на вечерю в його замок. Під час вечері вона розповідає йому про те, що вона повинна знати його Серце. Маг показує їй волохате серце всередині кристала у підземеллі замку. Відьма напрошується ним, щоб повернути його всередину себе. Після цього чарівник робить це, вона охоплює його. Однак, будучи у відриві від свого тіла так довго, його серце «прокололи» за красою своєї шкіри, і запах її волосся. Пізніше інші гості знайдуть мертву відьму.

Це розповідь про короля, який вирішив, що тільки йому має бути доступна сила чарів. Для цього йому необхідно було вирішити дві проблеми: він мав захопити всіх відьом в королівстві, і мав навчитися магії. Він створив «загін відьмоловів» і вимагає інструктора з магії. Тільки «спритний шахрай» без найменшого магічного хисту згодився бути інструктором. Шахрай продемонстрував кілька простеньких фокусів, щоб дурненький король повірив. В цей час, Бебеті, праля, що живе біля короля, стежила за шахраєм. Коли шахрай і король займалися «магією», Бебеті реготала так, що король подумав, що він має недостойний вигляд. Король хотів продемонстрував справжні чари перед своїм двором. Шахрай просить у Ребеті щоб вона йому допомогла, він просить, щоб вона сховалася в кущах і творила чари замість нього.

У ході роботи, капітан загону просить у короля, щоб його мертва собака повернулась до життя. Оскільки Бебеті чарами не в змозі підняти мертвих, натовп усвідомлює, що попередні дії були трюками. Шахрай видає Бебеті і звинувачує її у блокуванні чар короля. Бебеті тікає в ліс і зникає, і всі думають, що вона перетворилась на дерево. У відчаї, шахрай заявляє, що вона перетворилася «на дерево» і що потрібно зрубати це дерево.

Старезне дерево зрубали і залишився один пеньок. Всі вже хотіли йти назад в палац, але тут заговорив пеньок, він сказав, що не можна розрубати відьму і нехай вони перевірять це над їхнім чародієм (шахраєм). Шахрай у всьому зізнався і попросив пощади. Пеньок каже королю, що вбивши відьму, він наклав прокляття на його королівство і щоб зняти його, він повинен захищати і оберігати відьом, а також поставити на цьому пеньку золоту статую бідній Бебеті, щоб ця статуя нагадувала про його дурість. І король так і зробив.

Одного разу троє братів подорожували. У сутінках вони дійшли до річки, яка текла настільки швидко, що її не можна було перепливти, і настільки глибоко, що її не перейти вбрід. Але брати були чарівниками. Махнувши чарівними паличками, вони звели міст через річку. Дійшовши до середини мосту, брати побачили Смерть, яка була обурена тим, що вона не завербувала нових жертв, але вона сховала своє обурення і вдала, ніби враженна їхніми чарами, і за це запропонувала їм подарунки.

Старший брат був войовничий. Він попросив наймогутнішу паличку на світі, з допомогою якої він зможе перемогти всіх суперників, і навіть Смерть. Смерть відламала гілку зростаючої неподалік бузини, зробила з неї чарівну паличку і дала її старшому братові.

Середній брат був пихатий. Для того, щоб він зміг принизити Смерть, він зажадав силу воскрешати мертвих. Смерть підняла камінь, який був на березі, дала його другому брату, та й сказала, що він може повертати мертвих.

Молодший брат був мудрий і скромним. Він відразу поставив під сумніви добрі наміри Смерті і попросив у неї можливість ховатися від Смерті, де б вона його не шукала. Смерті нічого не залишилося, як зняти з себе плащ-невидимку і віддати її молодшому братові.

Після цього кожен з братів пішов своєю дорогою. Старший брат заблукав в одне село і переміг у двобої чарівника, з яким був у конфлікті. Потім він ходив селом і хвалився своєю паличкою. У ту ж ніч до нього заліз злодій, перерізав йому горло і вкрав чарівну паличку. Так Смерть отримала першого брата.

Середній брат повернувся додому і скористався воскрешаючим каменем. Три рази повернув він камінь, та й побачив, що перед ним стоїть дівчина, на якій він хотів одружитися. Але вона була холодна і печальна. Зрештою, брат не зміг винести туги, з'їхав з глузду та й убив себе, щоб назавжди залишитися зі своєю коханою. Так Смерть отримала середнього брата.

Третього брата Смерть шукала дуже довго, але він постійно ховався від неї під плащем-невидимкою. Врешті-решт він постарів і віддав мантію своєму синові, а сам вийшов назустріч Смерті. І вони покинули цей світ, як рівні між собою.