Кайхо Юсьо
Кайхо Юсьо (1533—1615) — японський художник періоду Адзуті-Момояма. Його роботи суттєво вплинули на наступні покоління японських художників. Засновник школи Кайхо.
| Кайхо Юсьо | |
|---|---|
| 海北 友松 | |
 «Квіти» | |
| Ім'я при народженні | Сьоекі |
| Народився |
1533 провінція Омі |
| Помер |
1615 Кіото |
| Поховання | Shinshōgokuraku-jid |
| Підданство | Японія |
| Діяльність | художник, Бгікшу, буші |
| Відомий завдяки | художник |
| Alma mater | Тофуку-дзі |
| Батько | Кайхо Цунатіка |
| Діти | Кайхо Юсецу |
Життєпис
Походив з самурайського стану. П'ятий син Кайхо Цунатіка, васала даймьо Адзая Наґамаси, володаря провінції Омі. Народився 1533 року. Отримав ім'я Сьокей. Йому було обрано кар'єру ченця. В дитинстві навчався у монастирі Тофуку-дзі в Кіото. Згодом став ченцем в миру. Тривалий час займався виключно чернечими справами. 1573 року після знищення клану Азай (тоді ж загинув батько і старші брати Юсьо) повернувся до світського життя, щоб допомогти зберегтися своїй родині.
Лише у 40 років звернувся до малювання, вступивши до школи Кано. Навчався за різними відомостями у Кано Мотонобу або Кано Ейтоку. Узяв псевдонім Юсьо («Друг сосни»). У 1580-ті роки виконував розпис палацу Дзюракудай в Кіото на замовлення Тойотомі Хідейосі. Також отримував замовлення від імператора Ґо-Йодзея.
Після смерті Кано Ейтокузумів потіснити від імператорських замовлень його нащадків, особливо після встановлення влади сьогунату Токугава. Заснував власну школу Кайхо, яку після смерті Юсьо в 1615 році очолив його сину Кайхо Юсецу.
Творчість
Спочатку працював у стилі сунського художника художника Лян Кая, виконуючи монохромні малюнки тушшю. При цьому використовував «зменшений штрих» (ґемпіцу). Згодом запозичив від школи Кано застосування більшої кількості кольорів і золота. Поєднував із сунськими техніками, насамперед при створенні людських фігур (малював їх широкими рисками). Він був майстром з розпису ширм і розсувних перегородок (фусума). Обличчя прописував тонким пензлем, а складки одягу у Кайхо Юсьо надзвичайно детально розроблено. Остання обставина була помічена сучасниками і наступними поколіннями як відмітна властивість Юсьо, тому його стиль називають також «фукурімі-е» («мішковий живопис»). У пейзажах Кайхо Юсьо найчастіше силуетом далекої гори ніби ставить задню кулісу і тим самим замикає простір, що зображає.
Відомими творами є «Сосни, бамбук і сливи», «Сосна і камелії», три подвійні ширми «Квіти і трави», «Чотири мистецтва», ширма «Пейзаж у чотири пори року», шестистулкові ширми бьобу, розписані в жанрі «квіти і птахи» в монастирі Мьосінд-зі в Кіото. Є автором фусума і 50 вертикальних сувоїв для внутрішнього оздоблення головної будівлі Дзьокьо-ан монастиря Кеннін-дзі в Кіото (1599 рік).
Джерела
- Laurence P. Roberts: A Dictionary of Japanese Artists. Weatherhill, 1976. ISBN 0-8348-0113-2.
- Tazawa Yutaka: Biographical Dictionary of Japanese Art. Kodansha International, 1981. ISBN 0-87011-488-3.
- Dictionnaire Bénézit, Dictionnaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs, vol. 7, éditions Gründ, janvier 1999, 13440 p. (ISBN 978-2-7000-3017-4), p. 666