Калеб
Калеб (амх. ካሌብ, тронне ім'я — Елла-Асбиха (амх. እለ አጽብሐ), тобто Еллісфей) — цар Аксуму першої половини VI сторіччя (приблизні роки правління — 520—540), син Тазени, батько Гебре Мескеля.
| Калеб | |
|---|---|
 Калеб Монета, карбована Калебом | |
| цар | |
| Початок правління: | бл. 520 |
| Кінець правління: | 540 |
|
| |
|
| |
| Дата народження: | 5 століття |
| Місце народження: | Аксумське царство |
| Країна: | Аксумське царство |
| Дата смерті: | 540 |
Життєпис
За часів Калеба Аксумська держава досягла найвищого піднесення, утвердивши свою владу по обидва боки Червоного моря — зокрема й у Ємені. Цього вдалося досягти завдяки союзу з Візантією. В першій військовій кампанії 521—522 років післі перших перемог аксуміти зрештою зазнали поразки від хим'ярського царя Зу Наваса. Нова кампанія 527 року була спішною — Зу Наваса переможено й на трон Хим'яру посаджено Сумуафа' Ашава', який визнав зверхність Аксуму.
За переказами, Калеб близько 540 року зрікся престолу на користь сина Вазени й останні роки життя провів у монастирі Панталеон поблизу Аксума.