Калька (мовознавство)

Ка́лька (фр. calque — «копія») або калькування — вид мовного запозичення, утворення нового фразеологізму, слова або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента[1]. Уперше термін «калька» (від фр. calque — «копія, наслідування») був ужитий на початку. ХХ ст. французьким лінгвістом Ш. Баллі, який розумів під ним «слова й вислови, утворені автоматично через механічний переклад, за зразком»[джерело?].

Класифікація

Існує декілька видів кальки:

Словотворчі або структурні кальки — поморфемний переклад іншомовного слова[2], напр.:

  • «внутрішньом'язовий» — з лат. intramuscularis (від intra- — «внутрішньо» + muscularis — «м'язовий»)
  • «заміщення» — з англ. substitution
  • «надлишок» — з англ. surplus
  • «хмарочос», «хмародряп[3]» — нім. Wolkenkratzer (від Wolken — «хмари» + kratzen — «дерти», «дряпати»)
  • «представлений» — нім. Vorstellung (від vor — «перед», stellen — «ставити»)
  • «недолік» — рос. недочёт
  • «підприємство» — нім. Unternehmen.

Семантичні кальки — запозичення переносного значення слова. Це корінні українські слова, які під впливом слів-відповідників з іншої мови набувають нового значення,[2][4] напр.:

  • «обмежений» (у значенні «тупий, тупоголовий») — з фр. borné «обмежений (як про територію, так і про людину)»
  • «уподобання споживачів» — з англ. consumer preferences
  • «насичення попиту» — з англ. demand saturation
  • «центрист» в значенні «особа, яка має помірні політичні погляди» — з фр. centriste
  • «блискучий» із значенням «надзвичайний, довершений» — з фр. brillant

Фразеологічні кальки — дослівний переклад фразеологізму, напр.:

  • «тут собака заритий» (у значенні «у цьому суть справи») — з нім. da ist der Hund begraben
  • «не в своїй тарілці» («не по собі») — з фр. ne pas dans son assiette
  • «сліпа покірність» — з нім. blinder Gehorsam
  • «багато галасу з нічого» («багато галасу даремно») — з англ. much ado about nothing («багато про нічого»)

Напівкальки — неповний переклад з іншої мови: частина слова або вислову перекладається, а частина залишається без перекладу, напр.:

  • «антитіло» — з фр. anticorps
  • «телебачення» — з грец. tele — «далеко»
  • «гуманність» — з лат. humanitas
  • «ф'ючерсна угода» — з англ. futures agreement
  • «ефект доходу» — з англ. income effect
  • «проковтнути гірку пігулку» (у значенні «мовчки вислухати докір») — з фр. avaler la pilule
  • «жовтофіоль» — з нім. Gelbeviole (з нім. gelbe — «жовта» + лат. viola — «фіалка»).

Сприйняття

Кальки виникають як реакція носіїв мови на різке зростання кількості прямих запозичень. Співвідношення калькованих слів та прямих запозичень у різних мовах різне. У деяких мовах (ісландська, тибетська) створення кальки — чи не єдиний спосіб засвоєння іншомовної лексики.[джерело?]

Кальки в українській мові

В українській мові існує певна кількість кальок з польської мови: «надихати», «підручник», «посідати», «часопис» (пол. natchnąć, podręcznik, posiadać, czasopismo)[джерело?].

Багато кальок з російської з'явилося за радянських часів: «виробничник», «госпрозрахунок», «довгобуд», «доповідач», «колгосп», «ліспромгосп», «місяцехід», «радгосп», «тимчасовик» (рос. производственник, хозрасчёт, долгострой, докладчик, колхоз, леспромхоз, луноход, совхоз, временщик).

Останнім часом в українській мові спостерігають неправильне вживання терміна «калька»: не в сенсі «буквальний переклад іншомовного терміна», а в значенні «пряме невмотивоване запозичення» (зокрема, з російської мови)[5].

Див. також

Примітки
  1. УДК 811.133.1’373.45 © 2011 Гладка В.А. (Чернівці) КАЛЬКА ЯК ОДИН ЗІ ШЛЯХІВ НЕО. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 10 серпня 2019.
  2. Олійник А. Д. Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології: Авт. дис. … к.ф.н. / 10.02.01 — українська мова; Київський національний університет ім. Т.Шевченка. — Київ, 2002. — Науковий керівник к.ф.н. доц. І. О. Голубовська (публікувалось у збірнику «Мова та історія»)
  3. Хмародряп // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Чекалюк В. Короткий Етимологічний словник фразеологічних виразів української мови. Сідней, 1988
  5. О. О. Тараненко. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.