Камбаров Аки Анатолійович

Камбаров Аки Анатолійович;
	Старшина
Загальна інформація
Народження	23 серпня 1975; Мари, Туркменська РСР
Смерть	28 липня 2014 (38 років); Степанівка, Шахтарський район
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	30 ОМБр
Війни / битви	Українська миротворча місія в Іраку; Міжнародні сили з підтримки миру в Косові; Місія ООН у Сьєрра-Леоне; Війна на сході України Бої за Савур-Могилу (2014); Бої за Степанівку;
Командування
	8 АК
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України) Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України) Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

Аки́ Анато́лійович Камба́ров (нар. 23 серпня 1975, Мари, Туркменська РСР — пом. 28 липня 2014, с.Степанівка, Шахтарський район) — старшина Збройних сил України. Кавалер Ордена «За мужність» III ступеня.

Життєпис

У 1995 році закінчив СПТУ у Новоград-Волинському. У 2000 році вступив на військову службу за контрактом. Старшина, головний сержант 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у миротворчих місіях у Сьєрра-Леоне, Іраку та Косово. З березня 2014-го у складі бригади перебував на межі з анексованим Кримом, потім переведений на Донбас. Брав участь у бою бригади 25 липня.

Під селом Степанівка (Шахтарський район) в районі висоти Савур-Могила БМП підірвалась на міні й згоріла — їхав на чолі колони. Вояків, що сиділи на броні, порозкидало вибухом. Колону військових сильно обстріляли, і вона відступила. Сергій Лебединський зумів вибратися живим із БМП. Про долю Камбарова з 28 липня було не відомо. Тоді ж загинув Дмитро Оверчук.

Упізнаний за експертизою ДНК. 26 лютого 2015 року з військовим попрощались у Новоград-Волинському. Похований у селі Сусли.

Залишилася дружина та двоє синів, 1998 і 2014 р.н.

Нагороди та вшанування

22 вересня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]

Примітки

Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Камбаров Аки Анатолійович

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»